6 липня 2026 року. Кабінет Міністрів затвердив нову Стратегію розвитку державного банківського сектору. Документ передбачає поступове скорочення частки держави в банківській системі та підготовку до приватизації державних банків – зокрема, ПриватБанку та Ощадбанку. Що насправді вирішив уряд, які банки можуть продати першими і чи зміниться щось для мільйонів клієнтів?
Про те, що Приват і Ощад можуть перейти у державну власність, говорив під час URC у Гданську і голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, кожен із державних банків уже має певні напрацювання щодо можливого залучення інвесторів, а інтерес до них проявляють різні міжнародні фінансові інституції, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), International Finance Corporation (IFC) та інші потенційні інвестори. Водночас він наголосив, що рішення про приватизацію мають ухвалюватися лише в межах комплексної стратегії розвитку державного банківського сектору, яка визначить роль кожного держбанку, перспективи його роздержавлення та узгодить ці процеси з розвитком українського фондового ринку.
Власне, оновлені Основні стратегічні напрями діяльності банків державного сектору уряд затвердив наприкінці червня. Документ підготувало Міністерство фінансів разом із міжнародними експертами на виконання зобов'язань України перед МВФ та Європейським Союзом. Його головна ідея – зробити державні банки ефективнішими, посилити корпоративне управління та поступово зменшувати роль держави у банківській системі.
Мета нової стратегії полягає не просто у продажу державних активів. Насамперед держава хоче змінити власну роль у банківській системі. Якщо після націоналізації ПриватБанку та інших подій вона стала найбільшим гравцем на цьому ринку, то тепер курс змінюється – держава поступово має відійти від ролі власника банків і зосередитися на ролі регулятора.
Наразі державі належить понад половина активів банківської системи України — один із найвищих показників у Європі. Під її контролем перебувають ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк і Sense Bank. Саме скорочення цієї частки є одним із ключових завдань нової стратегії.
Тим більше, що саме це давно рекомендують міжнародні партнери України. На їхню думку, держава має створювати правила для банківського ринку, а не бути одним із його головних гравців. Саме тому нова стратегія передбачає поступове залучення приватного капіталу, підвищення ефективності державних банків і зменшення ризиків для бюджету.
Під час воєнного стану державні банки, як і раніше, фінансуватимуть пріоритетні напрями економіки – оборонно-промисловий комплекс, енергетику, аграрний сектор, переробну промисловість, підприємства у прифронтових регіонах та іпотечні програми. Одночасно вони мають підготуватися до майбутнього приходу приватних інвесторів.
До кінця 2026 року кожен державний банк повинен оновити власну стратегію розвитку. Крім того, уряд поставив завдання посилити корпоративне управління, запровадити щорічне оцінювання роботи наглядових рад, а також скоротити обсяг проблемних кредитів і реалізувати найбільші непрофільні активи до кінця 2027 року.
Попри гучні заголовки, найближчим часом мова йде не про продаж ПриватБанку чи Ощадбанку. За словами Андрія Пишного, найбільш реалістичними кандидатами на приватизацію до кінця 2026 року є Sense Bank та Укргазбанк. Саме їхній продаж має стати своєрідним сигналом міжнародним інвесторам, що український банківський сектор відкритий для приватного капіталу навіть в умовах війни. Для цього уряд планує залучати міжнародних радників, аби забезпечити максимально прозору й конкурентну процедуру продажу.
Щодо ПриватБанку та Ощадбанку сценарій інший. За словами голови НБУ, інтерес до них з боку великих міжнародних фінансових інституцій уже існує, однак такі угоди значно складніші й потребують більше часу.
До того ж нова урядова стратегія прямо визначає: приватизація ПриватБанку можлива лише після завершення воєнного стану.
Саме навколо ПриватБанку сьогодні найбільше запитань. І не випадково. До грудня 2016 року він був найбільшим приватним банком країни, який належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. На той момент банк обслуговував понад половину дорослого населення України, тому будь-які проблеми могли спричинити масштабну фінансову кризу.
18 грудня 2016 року уряд ухвалив рішення про його націоналізацію. Підставою стала необхідність забезпечити фінансову стабільність і захистити кошти вкладників. Згодом держава докапіталізувала банк більш ніж на 155 млрд грн. Тоді це рішення стало одним із найрезонансніших в історії української банківської системи й досі залишається предметом численних судових спорів.
За майже десять років після націоналізації ПриватБанк істотно змінився. Він оновив систему корпоративного управління, зберіг провідні позиції на банківському ринку та залишається одним із найбільших і найприбутковіших банків країни. За цей час банк також став одним із найбільших платників дивідендів до державного бюджету.
Тому нині йдеться вже не про порятунок фінансової установи, як це було у 2016 році, а про можливий продаж банку, який стабільно працює та становить інтерес для потенційних інвесторів.
Для більшості українців головне питання – що зміниться після можливої приватизації. Експерти наголошують: зміна власника сама по собі не означає зміну умов обслуговування. Депозити, кредити, карткові рахунки та інші договори залишаються чинними незалежно від того, хто є акціонером банку.
Так само не виникає потреби переоформлювати рахунки чи платіжні картки. Навпаки, прихід стратегічного інвестора може означати нові інвестиції у розвиток банку, сучасні технології та розширення кредитування економіки.
Нова урядова стратегія не означає, що ПриватБанк чи Ощадбанк продадуть найближчими місяцями. Вона лише визначає напрямок, у якому держава планує рухатися після завершення війни та стабілізації економіки. Водночас сам факт ухвалення цього документа свідчить, що тема приватизації найбільших державних банків повернулася до практичної площини. Якщо ці плани будуть реалізовані, історія ПриватБанку зробить символічне коло: після націоналізації, яка врятувала фінансову систему у 2016 році, він може знову стати приватним. Але цього разу держава розраховує передати інвестору вже успішний, прибутковий та привабливий актив.
Вікторія Чирва
Image by Pabitra Kaity from Pixabay