29 червня 2026 року. Україна входить у найскладніший період літа для енергетики. Після кількох днів аномальної спеки енергетики дедалі частіше попереджають: система працює у дуже напруженому режимі, а українцям варто бути готовими до різних сценаріїв, зокрема й до можливих обмежень електропостачання.
Причина не лише у високій температурі повітря. Спека стала своєрідним каталізатором проблем, які накопичувалися в енергосистемі впродовж останніх років війни.
Насамперед різко зростає споживання електроенергії. Якщо ще кілька років тому літні піки навантаження були значно нижчими за зимові, то сьогодні ситуація змінилася. Кондиціонери працюють майже безперервно не лише у квартирах, а й в офісних центрах, магазинах, лікарнях, виробничих приміщеннях та торговельних комплексах. За оцінкою генерального директора Yasno Сергія Коваленка, лише у Києві кожні додаткові три градуси спеки збільшують навантаження на енергосистему приблизно на 100 МВт.
Однак проблема значно ширша за саме споживання. Високі температури створюють додаткове навантаження і на енергетичне обладнання. Трансформатори, підстанції, високовольтні лінії та інші елементи мережі працюють у складніших умовах, а будь-яка несправність або аварія може призвести до локальних відключень.
Особливо вразливою систему робить те, що вона досі не оговталася від наслідків численних російських атак. Протягом останніх двох років ворог цілеспрямовано бив по генеруючих потужностях, підстанціях та об'єктах передачі електроенергії.
Значну частину обладнання вдалося відновити, однак далеко не все повернулося до роботи. Частина енергооб'єктів досі ремонтується, інші працюють із підвищеним навантаженням, компенсуючи втрату пошкоджених потужностей.
Додатковим ударом стала чергова масована російська атака в ніч із 22 на 23 червня. Під удар знову потрапила енергетична інфраструктура. Через пошкодження окремі споживачі у кількох областях залишилися без світла, а енергетики одразу розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас ця атака лише поглибила проблему, адже ремонтним бригадам доводиться одночасно ліквідовувати як нові пошкодження, так і завершувати відновлення об'єктів, які постраждали під час попередніх обстрілів.
Ще один чинник ризику – сезон планових ремонтів атомних електростанцій. Саме влітку традиційно частину енергоблоків виводять у ремонт, щоб підготувати їх до осінньо-зимового максимуму споживання. У мирний час це не створювало серйозних проблем, адже дефіцит компенсували теплові електростанції. Тепер же значна частина теплової генерації була пошкоджена або зруйнована російськими ударами, тому резервів у системі значно менше.
Попри активний розвиток сонячної генерації, вона також не здатна повністю вирішити проблему. Сонячні електростанції виробляють найбільше електроенергії вдень – саме тоді, коли сонце найактивніше. Проте найбільше навантаження на енергосистему виникає ввечері, коли люди повертаються додому, а виробіток сонячної енергії різко скорочується. Через нестачу промислових систем накопичення електроенергії повністю перекрити цей вечірній дефіцит поки що неможливо.
Останні події вже демонструють, наскільки чутливою залишається система. Наприкінці червня через технологічне порушення на одному з енергооб'єктів у Києві довелося застосовувати аварійні відключення для частини споживачів. Це був не наслідок дефіциту електроенергії, однак ситуація показала, що запас міцності в мережі залишається обмеженим.
Саме тому енергетики закликають українців відповідально ставитися до споживання електроенергії. Найбільш енергоємні прилади радять використовувати переважно вдень – орієнтовно з 10:00 до 17:00, коли активно працюють сонячні електростанції. Це дозволяє зменшити вечірні пікові навантаження.
Для бізнесу ситуація означає необхідність бути готовим до можливих короткочасних перебоїв та мати резервні сценарії роботи. Для населення – стежити за повідомленнями енергетиків, підтримувати заряд павербанків та інших необхідних пристроїв і, за можливості, економно використовувати електроенергію у години максимального навантаження.
Про масштабні графіки відключень поки що не йдеться, але енергетики наголошують, що все залежатиме від поєднання кількох факторів: тривалості спеки, темпів відновлення пошкоджених об'єктів та відсутності нових масованих атак на енергетичну інфраструктуру. Наразі система залишається керованою, однак працює практично без права на серйозний збій.