17 червня 2026 року. Почався перший етап однієї з наймасштабніших змін у системі комплектування та проходження військової служби від початку повномасштабної війни. Йдеться про комплексну трансформацію Сил оборони, яка охоплює нові контракти, систему грошового забезпечення, механізми переведення між підрозділами, повернення військовослужбовців із СЗЧ, а також зміни в організації служби та мотивації особового складу.
Реформа охоплює одразу кілька напрямків. Серед них – нові контракти на службу, нова система мотивації та виплат, автоматизація переведень між частинами, спрощення повернення із самовільного залишення частини, а також запровадження більш чітких підходів до визначення строків служби.
Однією з найбільш очікуваних новацій стали контракти з визначеними термінами проходження служби. Міністерство оборони презентувало три типи контрактів. Перший – піхотно-штурмовий. Для чинних військовослужбовців його тривалість становить 10 місяців, для громадян, які вперше долучаються до війська, – 14 місяців, а для тих, хто вже проходив службу та повертається до армії, – шість місяців.
Другий тип – бойовий контракт для операторів безпілотних систем, наземних роботизованих комплексів та артилеристів. Третій – базовий контракт для військовослужбовців аналогічних спеціальностей, які виконують завдання поза переднім краєм. Для обох категорій передбачено термін служби 24 місяці.
Після завершення контракту військовослужбовець отримує гарантовану відстрочку від мобілізації. Базовий термін такої відстрочки становить шість місяців. Додатково вона збільшується залежно від бойового досвіду та попередньої служби. Зокрема, за кожен місяць виконання бойових завдань передбачено ще три місяці відстрочки.
Окремо в Міноборони заявляють про підготовку механізмів часткової демобілізації для військовослужбовців, які перебувають на службі найдовше. Конкретні параметри такого рішення наразі не оприлюднені.
Важливою частиною трансформації стала зміна підходу до грошового забезпечення військовослужбовців. Базове грошове забезпечення зберігається на рівні 20 тисяч гривень. Додаткові виплати залежатимуть від характеру служби та рівня ризику. Для військових, які виконують завдання в тилу, передбачено додаткові 10 тисяч гривень. Для особового складу підрозділів забезпечення в прифронтових районах – 30 тисяч гривень. Для військовослужбовців на командних пунктах у районах бойових дій – 50 тисяч гривень.
Для операторів БПЛА, артилеристів, операторів РЕБ та інших фахівців, які безпосередньо виконують бойові завдання, виплати можуть сягати 100 тисяч гривень.
Найбільші доплати передбачені для піхоти та штурмових підрозділів. Зокрема: 10 тис. грн за добу перебування на бойових позиціях, 20 тис. грн за добу виконання ударно-пошукових дій, 40 тис. грн за добу штурмових дій із просуванням вперед.
Також передбачено окремі премії за результативні дії. За взяття в полон військовослужбовця противника встановлена винагорода 100 тисяч гривень, а за знищення противника у безпосередньому бою – 15 тисяч гривень.
Зростають і виплати командному складу. Для командирів корпусів рівень грошового забезпечення може зрости з приблизно 92 тисяч до 230 тисяч гривень на місяць, для командирів бригад – із близько 50 тисяч до 150 тисяч гривень з урахуванням бойових виплат.
Ще один блок змін стосується кадрової мобільності. Міноборони планує надати військовослужбовцям право раз на рік переводитися до іншої бойової бригади на рівнозначну посаду без погодження командира. Механізм має працювати через застосунок «Армія+». Очікується, що це дозволить зменшити кількість конфліктних ситуацій у підрозділах та знизити ризики самовільного залишення частини.
Через той самий застосунок уже працює механізм повернення військовослужбовців із СЗЧ (самовільне залишення військової частини). За даними Міноборони, лише за перші дні роботи системи бригади отримали понад 80 рапортів на переведення, з яких 22 були погоджені.
Окремий напрямок реформи пов’язаний із цифровізацією управління. Для обліку перебування військовослужбовців на позиціях планується масштабування системи Mission Control. Вона вже використовується в окремих підрозділах безпілотних систем, розвідки та роботизованих комплексів. Система дозволяє фіксувати виконання завдань, планувати ротації та евакуацію, а також вести облік фактичної участі військових у бойових діях.
Одним із головних питань стала вартість реформи. За словами міністра оборони Михайла Федорова, реалізація першого етапу стала можливою після масштабного аудиту та оптимізації витрат у Міністерстві оборони. Міністр повідомив, що було розроблено 160 критеріїв оцінки та проведено аудит усіх бригад Сил оборони. Також аналізувалися витрати за різними напрямками діяльності від закупівель до мобілізаційних процесів.
Федоров стверджує, що економію вдалося отримати завдяки переходу до конкурентних закупівель. Як приклад він навів тендери на боєприпаси калібру 155 мм, які дозволили знизити витрати на 16–20%, а один із постачальників зменшив ціну одного снаряда приблизно на тисячу доларів.
За словами міністра, за останні чотири-п’ять місяців Міністерство оборони також уклало контракти на постачання більшої кількості безпілотників, ніж за весь попередній рік.
Водночас оголошені зміни вже стали предметом дискусій серед військових та політиків. Член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз вважає, що наразі значна частина анонсованих змін існує переважно у форматі публічних заяв та урядових постанов. На її думку, реформа потребує законодавчого оформлення через Верховну Раду, оскільки йдеться про питання строків служби, соціальних гарантій та інших норм, які традиційно регулюються законами.
Фріз також звертає увагу на те, що парламент поки не отримав повного пакета законодавчих змін для реалізації трансформації. На її переконання, використання переважно експериментальних урядових постанов може породжувати додаткові питання щодо довгострокової дії нових механізмів та їх подальшого масштабування.
Отже, реформа вже перейшла від етапу обговорення до практичної реалізації. Водночас частина запропонованих нововведень ще потребує нормативного оформлення та практичного відпрацювання безпосередньо у війську.
Вікторія Чирва
Image by Oleg Mityukhin from Pixabay