Парламент скасував довічний статус ПЕП

10 червня 2026 року. Верховна Рада обмежила одним роком дію посиленого фінансового моніторингу для політично значущих осіб після їхнього звільнення з державних посад. Таким чином парламент відмовився від запровадженого у 2023 році довічного статусу PEP, який передбачав безстрокове застосування спеціальних процедур фінансового контролю. Після завершення 12-місячного періоду поглиблений моніторинг зможе застосовуватися лише за наявності обґрунтованого високого ризику.

Зміни були внесені під час ухвалення закону про оподаткування доходів цифрових платформ. Одночасно депутати розширили перелік політично значущих осіб, додавши до нього голів і членів правлінь державних банків.

Відповідно до нових правил, після завершення 12-місячного періоду з моменту звільнення особи з посади сам факт її належності до категорії PEP більше не може бути достатньою підставою для застосування посиленого фінансового моніторингу. Якщо банк вирішить залишити такого клієнта в категорії підвищеного ризику, він повинен провести індивідуальну оцінку, зафіксувати її результати та повідомити клієнта про причини такого рішення.

Для більшості українців абревіатура PEP залишається малозрозумілою. Йдеться про politically exposed persons – політично значущих осіб. До цієї категорії належать громадяни, які займають або раніше займали найвищі державні посади. Це президент, прем’єр-міністр, члени уряду, народні депутати, керівники центральних органів влади, вищі посадовці правоохоронної системи, судової влади, Національного банку та інших державних інституцій.

Особливий режим фінансового моніторингу поширюється не лише на самих посадовців, а й на членів їхніх сімей та осіб, пов’язаних із ними діловими відносинами. За оцінками YouControl, в Україні налічується близько 30 тисяч політично значущих осіб та ще приблизно 140 тисяч пов’язаних із ними громадян. Загалом нові правила можуть стосуватися майже 170 тисяч людей.

Сама система фінансового моніторингу не є українським ноу-хау. Вона діє у більшості країн світу і ґрунтується на стандартах FATF – міжнародної міжурядової організації, яка розробляє правила боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Логіка цих правил полягає в тому, що особи, які мають або мали доступ до державних ресурсів і вплив на ухвалення важливих рішень, потенційно несуть підвищені корупційні ризики. Саме тому їхні фінансові операції підлягають додатковій увазі з боку банків та інших фінансових установ.

В Україні сучасна система фінансового моніторингу почала діяти у 2020 році. Від самого початку вона була одним із елементів ширшої антикорупційної архітектури, яку країна створювала після Революції Гідності та масштабних корупційних скандалів попередніх років.

Втім, саме тривалість застосування спеціального режиму контролю стала предметом постійних суперечок. Спочатку законодавство фактично передбачало безстроковий статус політично значущої особи. У 2022 році Верховна Рада вирішила пом’якшити підхід і скоротила період посиленого моніторингу до трьох років після звільнення з посади. Однак уже через рік це рішення довелося переглядати.

У 2023 році питання стало предметом переговорів із міжнародними партнерами. Тоді Україна виконувала низку зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Однією з вимог стало повернення безстрокового статусу PEP. Восени 2023 року парламент підтримав відповідні зміни, а сама тема набула широкого суспільного резонансу.

Саме після цього почали дедалі голосніше лунати претензії щодо того, як нові правила працюють на практиці. Частина експертів, представників бізнесу та фінансового сектору стверджувала, що після повернення безстрокового статусу система почала діяти надто формально. Колишні посадовці, які багато років не працювали в державному секторі, продовжували проходити додаткові перевірки та регулярно підтверджувати походження коштів. Аналогічні процедури нерідко поширювалися і на членів їхніх сімей.

У професійному середовищі для опису цієї ситуації дедалі частіше використовували поняття overcompliance – надмірне виконання вимог. Банки, побоюючись претензій із боку регулятора, нерідко обирали максимально консервативний підхід. У результаті статус підвищеного ризику зберігався навіть тоді, коли об’єктивних підстав для цього вже не було.

Прихильники перегляду правил звертали увагу і на міжнародну практику. Вони наголошували, що рекомендації FATF не вимагають автоматичного довічного застосування посиленого моніторингу. Навпаки, ключовим принципом міжнародних стандартів є ризик-орієнтований підхід: контроль має зберігатися доти, доки існує ризик, а не автоматично через сам факт перебування людини на державній посаді в минулому.

Водночас ті, хто виступає за жорсткий контроль, нагадують, що корупційні активи можуть приховуватися роками, а складні фінансові схеми нерідко виявляються вже після того, як посадовець залишив державну службу. Як аргумент вони наводять дані про понад 6 млрд грн підозрілих готівкових операцій за участю політично значущих осіб, зафіксованих у 2024–2026 роках.

При цьому статистика Держфінмоніторингу свідчить, що спеціальний режим контролю рідко призводить до реальних обмежень. У 2025 році система отримала понад 88 тисяч повідомлень про операції PEP, членів їхніх сімей та пов’язаних осіб, однак відмову в проведенні операцій отримали лише 24 клієнти. Крім того, у встановленні чи підтриманні ділових відносин було відмовлено 922 особам із майже 200-тисячної групи PEP та пов’язаних із ними осіб, що становить менше ніж 0,5%.

Поставити крапку в багаторічній суперечці між прихильниками довічного контролю та ризик-орієнтованого підходу фактично спробував Європейський Союз. У 2024 році ЄС затвердив новий пакет законодавства у сфері боротьби з відмиванням коштів. Регламент ЄС 2024/1624 закріпив підхід, за яким посилений моніторинг політично значущих осіб є обов’язковим протягом щонайменше одного року після завершення виконання ними публічних функцій. Після цього рішення про продовження контролю ухвалюється залежно від оцінки ризиків.

Саме до такої моделі тепер переходить і Україна. Новий закон не скасовує статус PEP, не виводить колишніх посадовців із системи фінансового моніторингу і не позбавляє банки права застосовувати додаткові заходи контролю. Натомість вирішальним фактором стає не сам факт перебування людини на високій державній посаді в минулому, а оцінка реальних ризиків, пов'язаних із її фінансовими операціями.

Вікторія Чирва
Image by Lucas Wendt from Pixabay