8 червня 2026 року. Національний банк оштрафував найбільші мережі платіжних терміналів EasyPay та City24 на загальну суму 270 млн грн. Формально причиною стали порушення вимог фінансового моніторингу. Однак перевірки регулятора порушили ширше питання: чи справді термінали самообслуговування стали одним із каналів потрапляння тіньової готівки до банківської системи та чи готується держава до посилення контролю над цим ринком.
Подія привернула увагу не лише через розмір санкцій. EasyPay та City24, кожну з яких оштрафували на 135 млн грн, контролюють близько 70% ринку платіжних терміналів України. Сукупно їхня мережа налічує понад 45 тисяч пристроїв. За даними компаній, EasyPay забезпечує близько 10 млн операцій на місяць через мережу з 25 тисяч терміналів, а City24 проводить понад 8 млн платежів і обслуговує близько 2,5 млн користувачів. Обсяги коштів, які проходять через ці канали, оцінюються приблизно в $1 млрд на місяць.
Протягом останніх років термінали самообслуговування залишаються одним із найбільш масових способів внесення готівки до банківської системи. Через них оплачують комунальні послуги, мобільний зв’язок, кредити, різноманітні онлайн-сервіси та поповнюють банківські картки. Саме остання категорія операцій становить основну частину транзакцій.
Під час перевірок регулятор виявив низку операцій, які викликали питання щодо дотримання вимог фінансового моніторингу. Зокрема, йшлося про випадки, коли перекази здійснювалися із швидкістю, яка не відповідала фактичному внесенню готівки через термінал. Також були зафіксовані ситуації, коли один і той самий ідентифікатор клієнта використовувався для проведення операцій у різних містах країни протягом надто короткого часу. Окремо аналізувалися дані відеоспостереження, які в деяких випадках не підтверджували обсяги транзакцій, відображених у звітності.
Ще один блок зауважень стосувався ідентифікації клієнтів. Законодавство дозволяє застосовувати спрощені процедури перевірки для невеликих операцій. Однак НБУ вважає, що окремі учасники ринку могли використовувати цей механізм для проведення значної кількості дрібних платежів, які в сукупності формували великі грошові потоки.
Фактично регулятор звернув увагу на ризик так званого дроблення платежів – коли великі суми розбиваються на численні невеликі операції, що не потребують повної перевірки клієнта. Саме такі механізми традиційно розглядаються фінансовими регуляторами як потенційно ризикові з точки зору протидії відмиванню коштів.
Водночас НБУ не обмежується штрафами. Регулятор уже працює над змінами до правил роботи ринку платіжних терміналів. Серед можливих нововведень розглядається посилення процедур ідентифікації користувачів, а також додаткові інструменти контролю за операціями, які проводяться через термінали самообслуговування.
Зокрема, йдеться про можливе запровадження фото- та відеофіксації клієнтів під час проведення операцій, посилення контролю за поповненням банківських карток і рахунків, а також встановлення додаткових обмежень для операцій, які можуть використовуватися для дроблення великих сум на численні дрібні платежі.
Мета таких змін – ускладнити використання терміналів для проведення анонімних або недостатньо ідентифікованих транзакцій та підвищити ефективність фінансового моніторингу.
Для фінансового сектору ця історія може стати початком нового етапу регуляторного нагляду. Якщо раніше основна увага приділялася банкам та картковим переказам, то тепер у центрі контролю опинилися канали внесення готівки. Якщо запропоновані НБУ зміни будуть ухвалені, ринок платіжних терміналів отримає жорсткіші вимоги до ідентифікації клієнтів та контролю операцій з готівкою.
Вікторія Чирва