8 червня 2026 року. Після розслідувань Бюро економічної безпеки одразу дві великі українські мережі – продуктовий ритейлер «МаркетОпт» та продавець техніки «Ябко» – оголосили про зміну моделі роботи, аудит бізнес-процесів і відмову від частини практик, пов’язаних із використанням ФОПів. Це може стати одним із перших публічних прикладів того, як великий бізнес переходить до прозорішої моделі роботи після втручання БЕБ.
Мережі заявили про оновлення систем обліку та звітності, зміну організаційної структури, посилення контролю за фінансовими операціями та поступову відмову від практики дроблення бізнесу на численних фізичних осіб-підприємців. Серед змін також – перехід до формування єдиного фіскального чека в межах однієї покупки.
У центрі уваги правоохоронців опинився насамперед «МаркетОпт». За даними БЕБ, понад 400 магазинів мережі були пов’язані приблизно з 3,5 тисячі ФОПів. Частина з них, за версією слідства, використовувалася для оптимізації податкового навантаження та мінімізації витрат на сплату податків і єдиного соціального внеску.
Мережа працює під брендами «МаркетОпт», «Маркет Express» та «Оптовичок» у семи областях України. За даними YouControl, ключовими особами групи є Віктор Маренич, Станіслав Піскун і Костянтин Кривич.
Публічній заяві компанії передували тривалі звинувачення з боку голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Ще восени 2025 року він заявляв, що через схему дроблення мережі на десятки ФОПів бюджет міг недоотримати близько 1,1 млрд грн податків.
У квітні 2026 року БЕБ провело обшуки в магазинах мережі. Правоохоронці повідомляли про вилучення документів, банківських карток, комп’ютерної техніки, необлікованої готівки та так званої «чорної бухгалтерії».
21 травня «МаркетОпт» офіційно заявив про початок «істотної трансформації» бізнесу. У компанії повідомили про намір перейти до прозорішої структури управління та привести систему обліку у відповідність до вимог законодавства.
Через день із аналогічною заявою виступила мережа «Ябко», яка спеціалізується на продажі смартфонів, ноутбуків та іншої електроніки. У компанії прямо зазначили, що частина трансформації розпочалася після розслідування БЕБ щодо окремих аспектів господарської діяльності.
За даними компанії, мережа «Ябко» налічує 130 магазинів у 49 містах України. У 2025 році вона сплатила 449 млн грн податків. Основною юридичною особою мережі є ТОВ «Спешлтех», зареєстроване у Львові. Серед власників компанії – Микола Кахнич та Віталій Турковець.
У березні 2026 року правоохоронці проводили обшуки у приміщеннях мережі в межах справи про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Як зазначають ЗМІ, під час слідчих дій було вилучено техніку на понад 90 млн грн. Частину товару слідство вважає контрабандою, у компанії ці звинувачення заперечують.
Обидві мережі заявляють, що зміна моделі роботи потребуватиме часу через масштаби бізнесу, переоформлення договірних відносин, перебудову касових систем та оновлення внутрішніх процесів.
Заступник голови фінансово-податкового комітету Ярослав Железняк назвав ситуацію прикладом того, як робота правоохоронних інституцій може впливати на детінізацію бізнесу. На його думку, саме розслідування БЕБ стали ключовим фактором, який змусив великі мережі переглянути свої підходи до організації роботи.
Окрему увагу ринок звернув і на новий механізм роботи БЕБ із бізнесом. Є інформація, що після відкриття кримінальних проваджень бюро почало надсилати компаніям спеціальні подання з описом схем мінімізації податків та вимогою усунути порушення. У разі сплати податків, штрафів і зміни моделі роботи компанії можуть розраховувати на закриття кримінальних проваджень відповідно до ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України.
До речі, сьогодні директор БЕБ Олександр Цивінський виступив зі звітом на засіданні парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За його словами, ключовим критерієм ефективності БЕБ має бути не кількість відкритих кримінальних проваджень, а реальний вплив на економіку — зменшення тіньового сектору, повернення коштів у легальний обіг та мінімізація ризиків для держави.
Одним із пріоритетів бюро Цивінський назвав розвиток аналітичного напряму та превентивних інструментів. За його словами, протягом року фахівці БЕБ підготували 1529 аналітичних продуктів, на основі яких бюро виявляло системні ризики в економіці та формувало рекомендації для їх мінімізації. На цьому тлі кейси «МаркетОпту» та «Ябко» стали одними з найбільш помітних прикладів спроби виведення великого ритейлу з тіньових схем у 2026 році.
Вікторія Чирва
Image by ElasticComputeFarm from Pixabay