28 травня 2026 року. Уряд запускає черговий етап перегляду системи бронювання працівників для критично важливих підприємств. Формально йдеться про підвищення прозорості та боротьбу зі зловживаннями, однак для частини компаній нові правила можуть означати втрату статусу критично важливого підприємства, скорочення кількості заброньованих працівників та посилення кадрового дефіциту.
Відповідні зміни до системи бронювання військовозобов’язаних працівників Кабмін ухвалив 22 травня. Головна новація – підвищення мінімального зарплатного порогу для підприємств, які претендують на статус критично важливих. Тепер середня зарплата має становити не менше трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн. Для підприємств у прифронтових регіонах залишили чинний поріг у 21 618 грн.
Одночасно уряд змінює підхід до розрахунку квоти бронювання. Окреме питання – нові правила для сумісників та тих, хто має відстрочку за іншими підставами. До цього працівник, який працював одразу в кількох компаніях, міг враховуватися в квоті бронювання кожного роботодавця. Тепер таку можливість прибирають. Уряд вважає це способом закрити лазівку для штучного розширення квот. Водночас сам бізнес визнає: для окремих секторів це буде болісним рішенням через гострий дефіцит кадрів і поширеність роботи за сумісництвом.
Ще одна ключова зміна – масштабний перегляд статусу критичності підприємств. Міністерства, центральні органи влади та обласні військові адміністрації повинні протягом місяця повторно затвердити власні критерії критичності за погодженням із Міноборони та Мінекономіки. Після цього протягом трьох місяців перевірять усі компанії, які вже мають статус критично важливих.
При цьому уряд окремо наголошує: чинний статус критичності та вже оформлене бронювання залишатимуться дійсними на перехідний період – до ухвалення нових рішень щодо підприємств. Тобто, бізнесу дають кілька місяців на адаптацію до нових правил.
Сама система визначення критичності підприємств залишається доволі складною. Зараз компанія повинна відповідати щонайменше трьом критеріям із переліку урядової постанови №76. Серед них – обсяг сплачених податків, валютна виручка, стратегічне значення для економіки, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, статус резидента «Дія.City» та інші показники.
Крім загальнонаціональних вимог, додаткові критерії встановлюють і регіони. Наприклад, у Дніпропетровській області враховують рівень податкового навантаження, кількість працівників та фінансові показники підприємства. Для фермерських господарств діє окремий критерій – річний дохід не менше 500 000 грн.
Систему бронювання в Україні змінюють уже не вперше. Після початку повномасштабної війни уряд кілька разів переглядав правила: переводив процедури в «Дію», змінював строки бронювання та критерії критичності підприємств. Наприкінці 2024 року вимоги до бізнесу посилили, а у 2025-му частину правил навпаки пом’якшили для підприємств на прифронтових територіях, дозволивши їм бронювати до 100% працівників. Тепер влада знову переглядає систему, намагаючись збалансувати потреби мобілізації та роботу критично важливих підприємств.
Проте у бізнес-середовищі реакція на нові зміни неоднорідна. Частина асоціацій визнає: підвищення зарплатного порогу виглядає логічним на фоні інфляції, зростання зарплат і потреб бюджету. Наприклад, у Торгово-промисловій палаті зазначають, що нові показники формувалися після консультацій із галузями та з урахуванням регіональної специфіки. А у Федерації роботодавців стверджують, що для великої промисловості новий зарплатний поріг не стане критичним – більшість промислових компаній федерації вже мають середню зарплату понад 26 000 грн.
Однак частина бізнесу оцінює зміни значно жорсткіше. На думку підприємців, нові правила можуть не лише збільшити витрати роботодавців через необхідність підвищення зарплат, а й посилити кадровий дефіцит. У свою чергу Європейська Бізнес Асоціація звертає увагу на іншу проблему: різке підвищення вимог до середньої зарплати посеред року може виявитися критичним для агросектору та регіонального бізнесу, де значна частина працівників зайнята сезонно. У ЄБА також попереджають про ризик зростання тіньового працевлаштування.
Оцінки можливих наслідків для бізнесу різняться. У Спілці українських підприємців прогнозують, що через нові правила право на бронювання можуть втратити 5-15% працівників. У Торгово-промисловій палаті говорять уже про можливе скорочення загальної кількості заброньованих приблизно на 30%.
Тема бронювання давно перестала бути виключно мобілізаційним питанням. Для багатьох підприємств вона вже напряму пов’язана з можливістю утримувати персонал, планувати виробництво та взагалі працювати в умовах війни. Тому бізнес уважно стежить за черговим переглядом критеріїв критичності і адаптується до них.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay