26 травня 2026 року. Після масштабних атак на енергосистему уряд оголосив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нової генерації у семи енергодефіцитних регіонах. Держава робить ставку на розподілені маневрові потужності, які мають зменшити дефіцит електроенергії, розвантажити мережі та зробити систему стійкішою до нових атак.
У межах конкурсу планується збудувати 1322 МВт нової генерації. Найбільший обсяг – 872 МВт – припадає на Сумську, Харківську та Полтавську області. Для Київської та Черкаської областей передбачено ще 250 МВт, а Дніпропетровська та Одеська області отримають по 100 МВт нових потужностей. Саме ці регіони уряд називає найбільш енергодефіцитними після руйнування частини енергетичної інфраструктури та перевантаження мереж.
Фактично держава робить ставку на розподілену генерацію – десятки окремих маневрових об’єктів, розташованих ближче до споживачів. Якщо раніше українська енергосистема будувалася навколо великих ТЕС, ГЕС та магістральних вузлів передачі, то тепер акцент поступово зміщується на менші станції, які складніше одночасно вивести з ладу.
У Міністерстві енергетики пояснюють: нові потужності мають не лише компенсувати дефіцит електроенергії, а й розвантажити систему передачі «Укренерго» в регіонах, де мережі сьогодні працюють із підвищеним навантаженням. Особливо це стосується східних та центральних областей, де ситуація після обстрілів залишається найскладнішою.
Нинішній конкурс став другим етапом державної програми розвитку резервної генерації. Перший завершився наприкінці 2025 року, однак тоді бізнес підтвердив готовність реалізувати проекти лише на 78,1 МВт. Тепер масштаби значно більші: уряд намагається максимально прискорити будівництво нових потужностей перед наступними опалювальними сезонами.
Після консультацій із бізнесом держава змінила й умови участі в конкурсі. Тепер кожен об’єкт має забезпечувати щонайменше 10 МВт гарантованої потужності та обов’язково бути обладнаний другим рівнем фізичного захисту. Йдеться про додаткові інженерні рішення – захисні конструкції, протиуламкове укриття критичного обладнання, елементи антидронового захисту та резервування окремих вузлів станції. Фактично нову генерацію в Україні вже проектують з урахуванням ризику повторних ракетних та дронових атак.
Водночас уряд робить ставку не лише на швидкість будівництва, а й на довгострокову роботу об’єктів. Оновлені умови конкурсу передбачають, що обладнання повинно мати гарантований строк експлуатації не менше 20 років або 100 тисяч годин роботи. Крім того, установки мають відповідати технічним вимогам для покриття пікових навантажень та підтримки стабільної роботи енергосистеми.
Для залучення інвесторів держава пропонує фінансові стимули. Учасникам конкурсу гарантують виплати до 27,92 євроцента за 1 кВт·год протягом п’яти років після введення об’єкта в експлуатацію. Підтримка працюватиме за механізмом ринкової премії: якщо в години ранкових та вечірніх пікових навантажень ринкова ціна електроенергії буде нижчою за встановлений рівень, різницю компенсуватиме держава.
Таким чином уряд фактично намагається переконати приватний бізнес вкладати кошти у генерацію навіть в умовах війни. Адже будівництво нових електростанцій сьогодні – це не лише дорогі інвестиції, а й постійний ризик пошкодження або зупинки об’єктів.
Подати конкурсні пропозиції учасники зможуть протягом трьох місяців після офіційного оголошення конкурсу Міністерством енергетики. Безпосереднє будівництво частини нових об’єктів має стартувати вже наприкінці листопада цього року. Максимальний строк введення потужностей в експлуатацію – до 20 місяців.
При цьому в уряді визнають, що навіть 1322 МВт – лише частина потреб української енергосистеми. За роки масованих атак країна втратила значну частину теплової генерації та частину гідроенергетичних потужностей. Тому нинішній конкурс у Кабміні розглядають не як завершення відновлення, а як один із ключових етапів підготовки до зими 2026/27.
Уряд очікує, що весь запланований обсяг нових потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. Чи вдасться реалізувати ці плани в умовах війни – поки відкрите питання. Але сам конкурс показує, що Україна вже не намагається просто відновити стару енергосистему. Йдеться про створення моделі, яка має витримувати не лише зимові пікові навантаження, а й постійну загрозу нових атак.