22 квітня 2026 року. Журнал NV вперше склав рейтинг великих інвесторів України за чотири роки війни. Згідно з дослідженням, найбільші приватні компанії вклали в економіку 454,7 млрд грн. Очолює рейтинг, як і очікувалося, Рінат Ахметов.
Найбільший внесок у ці інвестиції забезпечив сектор виробництва, логістики, палива та енергетики – 224,1 млрд грн. Абсолютним лідером тут стала група ДТЕК із вкладеннями 101,7 млрд грн. Далі – «Метінвест» із 37,8 млрд грн, OKKO Group – 22,9 млрд грн, «Нова пошта» – 18,6 млрд грн, «АрселорМіттал Кривий Ріг» – 17,7 млрд грн. У другому ешелоні – BGV Group (8,4 млрд грн), Interpipe (6,7 млрд грн), Bayer Ukraine (3,1 млрд грн), а також низка інфраструктурних і індустріальних компаній із інвестиціями від 500 млн до 2,3 млрд грн, серед яких Elementum, Smart Holding, «Автомагістраль-Південь» і Lemtrans.
До речі, Рінат Ахметов потрапив у поле зору преси не лише через рекордний внесок його компаній в економіку. За даними Bloomberg, ще у 2021 році Ахметов інвестував у преміальну нерухомість у Монако – п’ятиповерхові апартаменти в новому районі Mareterra. Угоду, завершену у 2024 році, оцінюють у €471 млн, і вона може стати найдорожчою на ринку житлової нерухомості в історії.
Ця угода викликала помітний резонанс у суспільстві. Частина експертів пояснює купівлю дорогої нерухомості в Монако як звичайну інвестицію для збереження капіталу. Втім, є й чимало критичних реакцій. Лунають закиди про виведення грошей за кордон під час війни, а також питання про пріоритети найбагатших бізнесменів. Серед іншого, у публічному просторі звучить запитання: як це придбання можуть сприйняти міжнародні партнери та кредитори України.
Повертаючись до рейтингу: другим за масштабом став сектор агропромисловості та ритейлу – 92,4 млрд грн. Тут лідирує МХП із вкладеннями 30,2 млрд грн. Значні інвестиції також здійснили бізнеси Андрія Веревського (включно з Kernel) – 15,7 млрд грн, Fozzy Group – 15 млрд грн, «Астарта» – 10,9 млрд грн, «Аврора» – 7,1 млрд грн, «Нібулон» – 4,1 млрд грн. Далі – EVA (2,9 млрд грн), Avesterra Group (2,6 млрд грн), Varus (1,9 млрд грн), Comfy (908 млн грн), JYSK Ukraine (800 млн грн) та «Фокстрот» (314,4 млн грн).
У сегменті телекомунікацій, банків і інвесткомпаній загальний обсяг інвестицій склав 72,8 млрд грн. Найбільше вклав «Київстар» – 47,96 млрд грн, далі Vodafone – 25,4 млрд грн і група DVL (lifecell, «Датагруп-Воля») – 16 млрд грн. Серед фінансового сектору – Dragon Capital (8 млрд грн), Райффайзен Банк (5,9 млрд грн), Укрсиббанк (4,7 млрд грн). Менші, але показові вкладення зробили ПУМБ (1,9 млрд грн), «Укртелеком» (1,6 млрд грн), Креді Агріколь Банк (720 млн грн), monobank (359 млн грн) та ICU (221,8 млн грн).
Сектор FMCG інвестував 12,8 млрд грн. Тут серед лідерів Carlsberg Ukraine (3,5 млрд грн), Nestle (2,9 млрд грн), «Філіп Морріс Україна» (1,8 млрд грн), JTI Україна (1,7 млрд грн), Star Brands (1 млрд грн), IDS Ukraine (875 млн грн), Unilever Україна (561 млн грн) і «Біосфера» (500 млн грн).
Найменший за обсягами, але стратегічно важливий сектор – фармацевтика та медицина, де інвестиції склали 12,6 млрд грн. Найбільше вклав «Фармак» – 3,8 млрд грн, далі «Дарниця» (2,9 млрд грн), «Юрія-Фарм» (2,8 млрд грн), «Добробут» (1,3 млрд грн), Acino Україна (1 млрд грн) і «ДІЛА» (803 млн грн).
Важливо, що всі ці цифри — це саме капітальні інвестиції, які не включають поточні витрати, як-от зарплати, ремонти чи операційні витрати. Фактично це інвестиції в майбутнє: у виробничі потужності, логістику, енергетику та модернізацію бізнесу, які працюватимуть і після завершення війни.
Сукупно цей рейтинг дає чітке розуміння: під час війни українська економіка не зупинилася. Значною мірою її підтримують великі приватні інвестори – від агрохолдингів і ритейлу до енергетики, банків і телекомів. Саме ці вкладення зараз формують основу економічної стабільності, навіть попри суперечливе сприйняття ролі великого бізнесу в суспільстві.
Вікторія Чирва
Image by PublicDomainPictures from Pixabay