13 квітня 2026 року. Уряд призначив Ореста Мандзія головою Державної митної служби. Конкурс на посаду тривав майже вісім місяців. Призначення керівника митниці та її подальша реформа були серед умов, на яких наполягали МВФ та Євросоюз. Щоправда, міжнародних партнерів цікавить не конкретне прізвище, а чи здатна заміна керівника вплинути на роботу самої системи.
Митниця залишається одним із основних джерел наповнення бюджету і водночас – однією з найбільш проблемних інституцій. Бізнес регулярно відносить її до сфер із високим рівнем корупційних ризиків, що показують численні опитування. І хоча у 2025 році митниця вийшла з трійки лідерів за рівнем корупції, це не означає системного вирішення проблеми:
понад 20% підприємців заявляли, що стикалися з корупцією під час митного контролю. Це при тому, що від ефективності митниці залежить швидкість зовнішньої торгівлі, обсяги бюджетних надходжень і загальний рівень довіри до державних інституцій.
Саме тому питання її реформування протягом останніх років перебуває у фокусі як внутрішньої політики, так і переговорів із міжнародними партнерами. У цьому контексті значення має не лише сам факт призначення, а й управлінський профіль нового керівника.
Орест Мандзій не має класичного досвіду роботи в митних органах. Його кар’єра пов’язана переважно з правоохоронним блоком. Понад 16 років він працював у системі МВС, де займався протидією економічним та організованим злочинам. З 2017 року – у Національному антикорупційному бюро, де керував підрозділами детективів і займався розслідуванням корупційних правопорушень на високому рівні. Під його керівництвом, зокрема, розслідувалися зловживання на митниці, включно зі схемами заниження митної вартості товарів, які призводили до істотних втрат бюджету.
Водночас управління службою такого масштабу передбачає не лише контроль і антикорупційні розслідування, а й організацію процесів, розвиток інфраструктури, ІТ-рішень та взаємодію з бізнесом і міжнародними партнерами. У цьому контексті виникає питання, наскільки попередній досвід Мандзія, зосереджений переважно на правоохоронному блоці, відповідає завданням управління великою адміністративною системою.
Під час конкурсу Мандзій представив програму реформ, яка охоплює кілька напрямів: цифровізацію процедур, впровадження постмитного аудиту, переатестацію персоналу, оновлення технічної бази та інтеграцію з митними системами країн ЄС. Окремо передбачено розвиток інструментів контролю за визначенням митної вартості товарів, що має зменшити можливості для зловживань.
Окремий блок реформи пов’язаний із гармонізацією українського митного законодавства з європейським. Йдеться про підготовку нового Митного кодексу, який має бути ухвалений у 2026 році. Це одна з умов подальшого просування України до членства в ЄС і водночас – інструмент для уніфікації правил роботи митниці з європейською практикою.
Один із найбільш дискусійних елементів програми нового керівника – посилення правоохоронної функції митниці. Йдеться про можливе надання їй статусу правоохоронного органу та створення спеціалізованого підрозділу для боротьби з контрабандою з правом оперативно-розшукової діяльності. Наразі діюча модель передбачає, що митниця фіксує порушення, після чого матеріали передаються до Бюро економічної безпеки України. Це створює часовий розрив між виявленням правопорушення і його розслідуванням. У результаті частина справ затягується, а митні органи не мають повного інструментарію для супроводу таких процесів.
Водночас розширення повноважень митниці викликає застереження з боку бізнесу та експертного середовища. Йдеться про ризики дублювання функцій із іншими правоохоронними органами, зокрема СБУ та БЕБ, а також про можливе посилення адміністративного тиску на бізнес.
Та й Європейський Союз і Міжнародний валютний фонд не висувають прямої вимоги щодо перетворення митниці на правоохоронний орган. Основні акценти з боку партнерів стосуються іншого: підвищення ефективності адміністрування, зниження корупційних ризиків, цифровізації процесів і впровадження ризик-орієнтованого контролю.
Тож від митниці після оновлення керівництва очікують не точкових змін, а системної трансформації. Вона має одночасно забезпечити зростання надходжень до бюджету, спростити зовнішню торгівлю та зменшити рівень зловживань. Наскільки ці завдання будуть реалізовані, залежатиме не лише від кадрових рішень, а й від того, чи зміниться сама модель роботи служби – від процедур до розподілу повноважень між державними органами.
Вікторія Чирва