7 квітня 2026 року. Понад 634 тисячі публічних службовців подали декларації за 2025 рік. Цей масив даних дозволяє побачити не лише рівень доходів, а й те, як насправді живе державний апарат і які фінансові рішення ухвалюють ті, хто керує економікою країни. І головне – куди вони вкладають свої гроші.
Окремо показовими є декларації президента та ключових посадовців економічного блоку. Президент Володимир Зеленський у 2025 році задекларував сукупний дохід родини понад 15 млн грн. Основні джерела – погашення облігацій внутрішньої державної позики, банківські відсотки та оренда нерухомості.
У 2025 році він придбав 101 доларову ОВДП на суму близько 4,2 млн грн. Водночас у декларації відсутні гривневі облігації – винятково валютні. Паралельно зростають і кошти на банківських рахунках – понад 23 млн грн. Показовий момент: дохід від відсотків та оренди нерухомості перевищив офіційну зарплату президента, яка становила 366 тисяч грн.
Схожа логіка простежується і в інших ключових посадовців, хоча з різними акцентами.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко задекларувала близько 1,4 млн грн зарплати, але основний дохід отримала від викладацької діяльності – понад 3,2 млн грн. Водночас вона скоротила гривневі заощадження і частково перевела їх у валюту.
Міністр економіки Олексій Соболев має подібну структуру: при зарплаті близько 1,8 млн грн додаткові доходи фактично подвоїли цю суму. Як і прем’єрка, він зменшив гривневі активи і збільшив валютні.
Окремо вирізняється фінансовий блок. Голова Національного банку Андрій Пишний суттєво наростив вкладення у гривневі ОВДП – майже у сім разів, до понад 4 млн грн. Водночас зросла і валютна частина його заощаджень.
Загалом із декларацій випливає, що офіційна зарплата більше не є ключовим джерелом доходу для значної частини топпосадовців. Формально вона домінує в системі – на неї припадає близько 88% усіх задекларованих надходжень у середньому по системі, але на рівні політичної та економічної верхівки ситуація інша.
Йдеться про відсотки, оренду майна, викладацьку діяльність і доходи членів родин. У багатьох випадках саме партнери або подружжя формують основний фінансовий потік – іноді у кілька разів більший за офіційну зарплату посадовця.
Другий важливий тренд – активне накопичення активів, передусім нерухомості та автомобілів. Понад 90% держслужбовців уже мають житло у власності або користуванні. У 2025 році нове житло придбав приблизно кожен вісімнадцятий декларант – це близько 2,8 тисячі угод. І тут показовий момент: хоча посадовці складають всього 0,4% населення України, саме вони забезпечили 1,4% усіх угод на ринку житла.
Схожа ситуація і з автомобілями. Кожен сьомий-восьмий чиновник у 2025 році придбав авто, і їхня частка на ринку нових машин також значно перевищує середню.
Окремо варто згадати і інвестиції у криптовалюту. За даними аналізу, цифрові активи задекларували майже 2800 чиновників, а сумарні обсяги лише біткоїна сягають сотень монет на десятки мільйонів доларів. Втім, найпоказовіше інше: найпопулярнішим активом виявився не біткоїн і не Ethereum, а стейблкоїн USDT – фактично “цифровий долар”.
Криптоактиви зустрічаються у деклараціях депутатів, суддів, прокурорів, правоохоронців і навіть військових. І хоча поряд із класичними активами інколи з’являються екзотичні токени з назвами, які більше нагадують інтернет-жарти, загальна логіка залишається незмінною: диверсифікувати, зафіксувати частину коштів і винести їх за межі традиційної фінансової системи.
Нарешті, ще один стабільний, але менш публічний напрям – інтерес до нерухомості за кордоном. У деклараціях за 2025 рік такі активи не є масовими, але вони регулярно з’являються серед різних категорій посадовців – від народних депутатів до представників судової та правоохоронної системи.
Логіка таких інвестицій доволі прозора. Паралельно з вкладеннями в ОВДП, депозитами та накопиченням готівкової валюти посадовці «підстраховуються» через нерухомість у стабільніших юрисдикціях. Такі об’єкти, як правило, прив’язані до євро або долара, працюють у зрозумілій правовій системі і менш залежні від внутрішніх економічних та воєнних ризиків.
Отже, як бачимо з податкових декларацій, біднішими українські можновладці не стали. Вони, як і раніше, активно скуповують квартири й автомобілі, відкладають валюту і вкладаються в різні активи. У результаті виходить доволі показова картина: поки для більшості економіка – це про виживання, для тих, хто нею керує, вона залишається нормальним робочим середовищем, де можна спокійно заробляти і інвестувати.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay