8 квітня 2026 року. Державний бюджет отримав 938 млн грн від приватизації за перший квартал. Хоча цифра не виглядає проривною, проте показує, що ринок державних активів знову починає рухатися. При цьому аудит державного майна показав тривожні тенденції.
Так, за даними Фонду держмайна, у січні–березні на приватизацію виставили 159 об’єктів. Із них 71 завершився успішними аукціонами, які принесли бюджету 587,1 млн грн. Решта надходжень – це платежі за угодами попередніх періодів. Це стала практика: гроші від приватизації часто «розтягуються» у часі, і бюджет отримує ефект не одразу після торгів, а поступово.
Ключові угоди кварталу показують, що інвесторський інтерес концентрується навколо виробничих і промислових активів.
Найбільшим продажем став єдиний майновий комплекс ДП «НДІ “Оріон”», який був реалізований за 381 млн грн – майже у дев’ятеро дорожче стартової ціни. Це, по суті, головний сигнал кварталу: інвестори готові заходити в активи з потенціалом модернізації навіть під час війни.
Інші великі продажі підтверджують цю логіку. «Славутський комбінат “Будфарфор”» продали за 52,9 млн грн, «Коломийський завод сільськогосподарських машин» – за 42 млн грн. Обидва підприємства належать до секторів, де інвестори грають «на відновлення», розраховуючи не на поточну рентабельність, а на майбутній попит у реальному секторі.
Паралельно відбувається і більш локальна приватизація. Зернопереробний комплекс на Київщині продали за 6,92 млн грн, нежитлові приміщення в Ужгороді – за 6,2 млн грн. В останньому випадку ціна зросла у 17 разів під час аукціону, що свідчить про дефіцит якісної комерційної нерухомості в окремих регіонах.
Окремо варто звернути увагу на темп продажів: тільки з 30 березня по 3 квітня держава провела дев’ять успішних аукціонів і залучила 143,3 млн грн. Продажі відбуваються серіями, по кілька угод на тиждень.
Загалом керівництво Фонду держмайна фіксує позитивну зміну поведінки ринку. За словами голови ФДМУ Дмитра Наталухи, за останні місяці конверсія аукціонів – частка успішних продажів – зросла з 7% до 41%. Фактично кожен другий аукціон завершується угодою, тоді як раніше це був лише один із чотирнадцяти. Кількість угод на тиждень збільшилася в кілька разів.
Це одразу відобразилося на фінальних цінах. Наприклад, приміщення з автодромом в Івано-Франківській області зі стартової ціни 13 тис. грн подорожчало до 12,8 млн грн. У Дніпропетровській області об’єкт «Укркольорпром» виріс із 21 тис. грн до 13 млн грн. У Києві науковий центр рибництва продали за десятки мільйонів при значно нижчій стартовій ціні.
У Фонді пояснюють це зміною ключового фактору – довіри. Інвестори почали сприймати аукціони як конкурентний механізм, де результат не визначається заздалегідь. І саме це, за логікою ФДМУ, запускає класичний ланцюг: прозорість формує довіру, довіра – конкуренцію, конкуренція – ціну.
Водночас за успішними прикладами приватизації стоїть менш оптимістична реальність. Більше половини виставлених об’єктів так і не знайшли покупця. І пояснення цьому нове керівництво Фонду формулює доволі жорстко. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха після перших десяти тижнів роботи провів базовий аудит і окреслив реальний стан державного майна, підготовленого до продажу.
За його словами, із понад тисячі об’єктів приватизації лише чверть має реальну ринкову цінність. Тобто проблема масова: 75% державних активів або в поганому стані, або нецікава інвесторам, або не має зрозумілої економічної перспективи.
У великій приватизації ситуація інша, але не краща. Там об’єктів значно менше – 19, однак понад половину з них Фонд вважає безперспективними вже не просто через слабкий попит, а через глибші проблеми: борги цих підприємств перевищують вартість їхніх активів. Тобто йдеться не лише про складність продажу, а про те, що частина великих об’єктів у нинішньому стані виглядає надто обтяженою фінансово, щоб зацікавити інвестора. Саме тому так важко йде приватизація складних активів на кшталт Одеського припортового заводу, Титано-магнієвого комбінату чи «Центренерго», де разом із самим підприємством потенційний інвестор отримає значні борги, накопичені зобов’язання, судові спори та наслідки воєнних руйнувань.
Аудит також виявив те, що у Фонді називають «невидимими активами». Йдеться про майно, яке роками перебувало на балансах державних підприємств, але фактично не приносило доходів. Один із показових кейсів – три поверхи в офісному центрі в Києві площею понад тисячу квадратних метрів, які раніше просто не враховувалися як ресурс для бюджету.
Паралельно Фонд розпочав перевірки керівників державних підприємств. За словами Наталухи, виявлені випадки, коли управлінці фактично не контролювали ситуацію на своїх підприємствах – аж до перебування за кордоном під виглядом «лікування» або прямих конфліктів із керівництвом Фонду після запитів фінансової документації. У ФДМУ підкреслюють: такі історії не є поодинокими і перевірки тривають на постійній основі.
У підсумку перший квартал 2026 року дає змішану картину. З одного боку – 938 млн грн для бюджету і зростання активності. З іншого – аудит показав, що більшість державних активів у нинішньому стані не готові до продажу. Подальші надходження залежатимуть від того, чи зможе держава сформувати портфель об’єктів, які реально цікавитимуть інвесторів.
Вікторія Чирва
Image by Markus Winkler from Pixabay