9 квітня 2026 року. Останні дні Верховна Рада працює в режимі дедлайну перед ЄС і МВФ. Процес йде непросто: законопроекти кілька разів повертають на голосування, рішення збирають голоси з мінімальним запасом, а окремі норми зникають ще до розгляду в залі. Депутати з самого початку не приховували свого небажання голосувати за непопулярні рішення. Але саме від них залежить подальша підтримка з боку західних партнерів.
Так, за ці два дні Рада проголосувала низку рішень, прив’язаних до програми Ukraine Facility та співпраці з Міжнародним валютним фондом. У центрі – закон про ринковий нагляд, який відкриває шлях до «промислового безвізу» з ЄС. Паралельно парламентарі підтримали закон про цифровізацію виконавчого провадження та рішення щодо інтеграції України до європейського енергоринку, за основу ухвалено законопроект про розмежування повноважень між рівнями влади. Також, хоч і не з першого разу, парламент врешті запустив реформу оподаткування цифрових платформ, яка передбачає виведення з тіні доходів у сфері онлайн-сервісів.
Частина з ухвалених рішень має прямий фінансовий ефект: зокрема, ухвалені законопроекти відкривають доступ до близько 875 млн євро найближчим траншем від ЄС. Ще один документ, підтриманий за основу, після остаточного ухвалення може принести додатково приблизно 440 млн євро. У підсумку йдеться вже про понад 1,3 млрд євро, і це лише найближчі виплати, жорстко прив’язані до виконання конкретних умов.
Попри те, що зазначені закони вкрай важливі для країни, голоси під них доводилося збирати буквально вручну.
За інформацією від джерел у парламенті, напередодні голосувань уряд фактично перейшов у “ручний режим” роботи з Верховною Радою: прем’єрка Юлія Свириденко особисто приходила на засідання фракцій і переконувала депутатів підтримати пакет рішень, прив’язаний до фінансування.
Паралельно відбувалися окремі зустрічі з керівниками комітетів і групами депутатів, де погоджували, які саме законопроекти можна винести в зал без ризику провалу, а які ще потребують додаткових консультацій. Навіть за таких умов голосів постійно бракувало – і це добре було видно по тому, як проходили ключові голосування.
Так, законопроект про оподаткування доходів із цифрових платформ вдалося включити до порядку денного лише з третьої спроби. 7 квітня він не набрав голосів, а наступного дня перше голосування знову зависло на позначці 224 “за”. Для того, щоб не переносити розгляд питання ще на один день, спікер Руслан Стефанчук «згадав» про альтернативний законопроект про оподаткування цифрових платформ, який теж потрібно було врахувати. І лише після повторної постановки питання депутати таки підтримали включення.
Зазначений документ фактично вводить нові правила гри для цілої частини економіки. Йдеться про сервіси на кшталт таксі, доставки, оренди житла чи продажу товарів – тобто про сегмент, де сьогодні працюють сотні тисяч людей. Документ передбачає, що оператори платформ самі стають податковими агентами: вони ідентифікують користувачів, утримують податок із їхніх доходів і передають дані до податкової. Ставка при цьому пропонується знижена – близько 5% після певного порогу доходу, щоб стимулювати вихід із тіні, а не загнати цей сегмент ще глибше у сіру зону.
Паралельно запускається механізм автоматичного обміну інформацією – за європейською моделлю, коли податкова отримує системні дані про заробітки на платформах, у тому числі за кордоном. При цьому в доопрацьованій версії залишили низку винятків: дрібні продажі та разові операції в межах невеликого річного ліміту не підпадають під оподаткування, а частину найбільш конфліктних норм – зокрема щодо жорсткого контролю чи втручання в банківські дані – взагалі прибрали.
Під час голосування за пакет необхідних законопроектів депутатів планували «заохотити» через зняття довічного статусу PEP, про що раніше писав eDialog. Ідея була проста: замість довічного статусу залишити лише три роки після завершення повноважень. Але після консультацій з міжнародними партнерами стало зрозуміло: така зміна суперечить умовам співпраці з ЄС і МВФ. А значить – ризикує поставити під питання фінансування. Тому цю норму прибрали з пакету ще до голосування.
Незважаючи на всі складнощі, Верховна Рада все-таки спромоглася ухвалити більшість необхідних законів, на яких наполягали міжнародні партнери. І, схоже, Україна все-таки отримає так необхідні їй гроші.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay