31 березня 2026 року. В Україні створюють власну велику мовну модель під назвою «Сяйво». Як зазначають розробники, йдеться не просто про аналог ChatGPT, а інструмент, який працюватиме всередині держави, з урахуванням українського контексту та вимог безпеки. Перше публічне тестування заплановане на весну 2026-го.
Ідея створити власну нейромережу з’явилася через кілька причин одночасно: війну, залежність від іноземних технологій і швидкий розвиток штучного інтелекту у світі. Україна фактично долучається до загальної тенденції, коли країни намагаються мати свої AI-моделі, щоб більше контролювати власні дані та технології.
Проект реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації та компанії «Київстар», яка виступає одним із ключових інвесторів. Назву «Сяйво» обрали через голосування у «Дії»: участь у ньому взяли близько 136 тисяч людей, із яких понад 22 тисячі підтримали саме цей варіант.
Розробка почалася влітку 2025 року. У серпні з’явилася концепція створення так званої AI Factory – інфраструктури, на якій можна розгортати різні ШІ-рішення. До кінця року визначили технічну основу, а у 2026-му перейшли до одного з найскладніших етапів – збору та підготовки даних для навчання моделі.
У Мінцифри підкреслюють, що «Сяйво» не створюють із нуля. За основу взяли модель Gemma від Google і донавчають її під українські задачі. Тобто Україна не повторює шлях OpenAI чи інших глобальних гравців із повного циклу розробки, а працює за більш реалістичною моделлю – адаптації вже існуючих рішень. Розробники зазначають, що такий підхід значно дешевший і швидший, але водночас обмежує рівень технологічної автономії.
У практичному вимірі «Сяйво» має отримати чітку спеціалізацію. Йдеться не про універсального чат-бота для будь-яких запитів, а про інструмент для конкретних сфер: державних сервісів, бізнес-аналітики, освіти, медицини та, ймовірно, оборонного сектору. Очікується інтеграція з цифровими послугами, зокрема через екосистему «Дії».
Ключова відмінність від ChatGPT – не стільки у функціоналі, скільки у тому, навіщо він створюється. Глобальні моделі працюють із універсальними даними й орієнтовані на масового користувача. «Сяйво» ж має глибше розуміти український контекст: мову, документи, законодавство, специфіку державного управління. Крім того, принципово важливим є питання зберігання і обробки даних – вони мають залишатися в українській юрисдикції. Тобто інформація не передається на зовнішні сервери і не контролюється іноземними компаніями.
Саме безпековий фактор є одним із головних аргументів на користь створення власної моделі. Умовно, використання зовнішніх AI-сервісів означає передачу даних за межі країни, що для державних органів і оборонних структур є критичним ризиком.
Питання вартості залишається відкритим: офіційні цифри не оприлюднювалися. Відомо лише, що фінансування забезпечує «Київстар», а інфраструктурним партнером виступає Nvidia. За оцінками ринку, створення та підтримка подібної моделі може коштувати десятки мільйонів доларів, особливо з урахуванням витрат на обчислювальні потужності.
Експертні оцінки проекту стримано позитивні. З одного боку, це логічний крок: подібні системи створюють ЄС, Китай і навіть окремі країни Східної Європи. З іншого – ніхто не має завищених очікувань: «Сяйво» не стане прямим конкурентом найпотужніших глобальних моделей. Його цінність – у прикладному застосуванні всередині країни.
Окремі зауваження стосуються залежності від технологій Google та ризику того, що проект може залишитися на рівні адаптації, а не повноцінного розвитку власної школи ШІ.
Підсумовуючи, «Сяйво» не претендує на те, щоб стати «українським ChatGPT». Це швидше інфраструктурний проект, який планують інтегрувати у державні процеси. А от чи зможе він реально замінити або доповнити іноземні AI-сервіси в критичних сферах – стане відомо, коли проект реально запрацює.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay