30 березня 2026 року. Книжковий ринок України переживає кризу. Книгарні зникають у столиці та регіонах, а бізнес, який ще нещодавно намагався масштабуватися, змушений переглядати плани або взагалі згортати діяльність.
Лише за березень, за оцінками учасників ринку, припинили роботу щонайменше шість книгарень. Йдеться не лише про невеликі незалежні точки, а й про помітні магазини, пов’язані з видавництвами чи мережами. Частина з них відкривалася у 2023–2024 роках – у період, коли попит на українську книгу зростав, а держава декларувала підтримку галузі. Однак період зростання виявився нетривалим.
Так, у Києві найближчим часом припиняє роботу офлайн-точка Yakaboo на Хрещатику, видавництво Artbooks ліквідовує власний магазин, раніше свою локацію в підземному ТЦ на Майдані закрив «Книголенд», а доля ще однієї точки залишається невизначеною. Власниця книгарні «Моя книжкова полиця» також оголосила про завершення роботи. Паралельно великі гравці фіксують збитки: деякі мережі за підсумками року говорять про мільйонні втрати.
Ключовий сигнал – різка зміна поведінки покупця. Якщо раніше відвідувачі книгарень купували кілька книжок за один візит, тепер обмежуються мінімумом. За словами директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, «у січні–березні середній чек впав вдвічі. Раніше покупці обирали 3–5 книжок, зараз 1–2». Це означає не просто зменшення виручки, а зміну моделі споживання: книга перестає бути звичною покупкою «про запас» і стає вибором «на зараз».
Одне з пояснень – ціна книжок, яка для багатьох стала «непідйомною». Зараз нові видання в м’якій обкладинці зазвичай коштують близько 250–400 грн, у твердій – 400–700 грн, а окремі новинки чи переклади можуть доходити до 800 грн і більше. Для багатьох це вже відчутна сума, тому покупці частіше обмежуються однією книжкою або відкладають покупку взагалі. І таку вартість аж ніяк не можна назвати надмірною – у порівнянні з європейськими ринками українські книги залишаються відносно дешевими. Але проблема полягає у зниженні купівельної спроможності. В умовах війни витрати домогосподарств змінюються, і культура часто відходить на другий план.
Тому видавці запускають масштабні розпродажі, намагаючись повернути вкладені кошти. Але це лише посилює тиск на роздріб: зниження цін з’їдає і без того невелику маржу. При цьому витрати книгарень залишаються високими – оренда, комунальні платежі, логістика, генератори, зарплати. На відміну від онлайн-магазинів, фізичні точки не можуть просто «зменшитися» разом із попитом.
Учасники ринку попереджають, що це лише початок глибшої кризи. «Наступна дія – криза неплатежів видавцям, потім по ланцюжку — друкарням. Галузь у великій небезпеці», – зазначає Круглов. Фактично йдеться про ризик розриву всього виробничого циклу від автора до друкарні.
Окремим фактором, який називають гравці ринку, стала відсутність обіцяної державної підтримки. У 2023 році був ухвалений закон, що передбачає механізми стимулювання книговидавничої галузі. Зокрема, він закладає можливість часткової компенсації витрат книгарень на оренду – до 20% від їхнього обороту, а також підтримку читання і культурних проектів. Однак на практиці ці інструменти досі не запрацювали.
У владі визнають необхідність підтримки культурного сектору, але говорять переважно про майбутні рішення. Тому учасники ринку очікують запуск інструментів підтримки книгарень не раніше другої половини 2026 року, а окремі механізми можуть повноцінно запрацювати ще пізніше. Для бізнесу це означає просту річ: гроші потрібно витрачати вже, а підтримку обіцяють «потім». У момент, коли падають продажі, це стає критичним.
Ще один фактор – зміна звичок. Україну складно назвати країною, де масово читають: згідно з опитуваннями, близько половини дорослих за рік не читають жодної книжки, а найчастіше – одну-дві. Інтерес до читання загалом просідає. Навіть серед молоді, де багато хто читає регулярно, у багатьох це не стає звичкою. У підсумку ринок тримається на відносно невеликій групі читачів, і коли вони починають економити, це одразу б’є по продажах.
Попри економічні труднощі, учасники ринку наголошують, що йдеться не лише про бізнес. Книгарні виконують функцію культурної інфраструктури – формують читацькі звички, створюють простір для зустрічей, підтримують українських авторів. Саме тому аргумент про повний перехід у цифровий формат не виглядає переконливим: частка електронних і аудіокниг в Україні залишається незначною, а паперова книга продовжує домінувати.
У підсумку на книжковий ринок одночасно тиснуть і гроші, і недостатня підтримка держави, і падіння інтересу до читання. Закриття книгарень уже стало системним сигналом проблем у цій сфері. Якщо тенденція збережеться, країна почне втрачати місця, де формується звичка читати. І тоді під питанням опиниться вже саме існування цього ринку.
Вікторія Чирва