У 2025 році український ринок злиттів і поглинань зріс до $1,2 млрд і досяг максимуму за кількістю угод із 2022 року. Ключовими драйверами стали українські інвестори, тоді як роль іноземного капіталу зменшилася, а прозорість ринку погіршилася. Водночас одним із головних бенефіціарів став аграрний сектор.
Як свідчать дані «M&A Radar 2025: Україна», підготовленого KPMG, за рік було зафіксовано 63 угоди з розголошеною вартістю понад $5 млн кожна — це на 26% більше, ніж у 2024 році. Сукупна розголошена вартість транзакцій досягла $1,2 млрд, а середній розмір угоди залишився майже незмінним і становив $34 млн. За кількістю операцій це найвищий показник з 2022 року.
Водночас ці цифри не відображають повної картини. Частка угод із розкритою вартістю зменшилася з 64% у 2024 році до 57% у 2025-му, що свідчить про зниження прозорості ринку. З огляду на це фактичний обсяг M&A-активності міг перевищувати офіційно зафіксовані $1,2 млрд. Однією з причин стало зростання частки угод за участю українських інвесторів, які традиційно менш публічні.
У структурі ринку центр активності також змістився всередину країни. Українські інвестори забезпечили більшість транзакцій: 40 угод із сукупною розголошеною вартістю $671 млн, що становить понад 60% загальної кількості та більш як половину вартості ринку. Для порівняння, іноземні інвестори здійснили 13 угод із придбання українських активів на суму $232 млн, тоді як українські компанії уклали 10 угод за кордоном на $329 млн.
Попри зростання кількості угод, ринок залишався висококонцентрованим за вартістю. Близько половини всієї розголошеної суми припало лише на три транзакції. Найбільшою з них стала купівля МХП 92% іспанської компанії Uvesa, вартість якої оцінювали приблизно у $300 млн. Другою за масштабом була угода з придбання «Київстаром» сервісу Uklon за $155 млн. До трійки найбільших увійшло також придбання компанією Bunge 85% у ViOil із орієнтовною оцінкою $138 млн.
Секторально найбільшу вагу у 2025 році отримав аграрний бізнес, де було укладено 10 угод на $514 млн. У порівнянні з 2024 роком це означає різке зростання як за кількістю транзакцій, так і за їхньою вартістю. У нерухомості та будівництві було зафіксовано 14 угод на $271 млн, тоді як сектор інновацій і технологій став лідером за кількістю – 16 угод на $265 млн.
Окремою тенденцією стало посилення позицій українських інвесторів у технологічному секторі, де раніше домінували іноземні гравці. Якщо у 2024 році українські компанії здійснили тут лише одну угоду, то у 2025-му — вже шість на суму $210 млн, що становить близько 80% розголошеної вартості угод у цьому сегменті.
Найпомітніше ця тенденція проявилася у серії угод за участю українських компаній у різних секторах економіки. Зокрема, «Київстар» придбав сервіс Uklon за $155 млн, а також заявив про намір купити платформу Tabletki.ua та збільшив частку в Helsi в межах угоди з оцінкою $10,5 млн.
У сфері нерухомості та логістики фонд Inzhur REIT придбав торговельно-розважальний центр Sky Park у Вінниці за $35 млн, а мережа EVA — логістичний комплекс «СК Омега-1 Логістик» за $36 млн. У споживчому секторі компанія «Афіна-Груп» придбала «Вінницяпобутхім» за $15 млн, тоді як мережа Yabluka оголосила про купівлю «Цитруса» з оцінкою угоди на рівні $10–20 млн.
Окрему частину угод сформувала приватизація. Усі такі транзакції у 2025 році відбулися за участю українських інвесторів. Найбільшою стала купівля державної будівельної компанії «Укрбуд» компанією «Техно-онлайн» за $19,5 млн. Крім того, протягом року було завершено ще кілька приватизаційних угод вартістю понад $5 млн.
Іноземні інвестори зберегли присутність на українському ринку, однак їхня роль у грошовому вимірі суттєво зменшилася. Попри незмінну кількість угод, сукупна розголошена вартість таких транзакцій скоротилася на 59% у порівнянні з 2024 роком. Це свідчить про більш обережну стратегію міжнародного капіталу та концентрацію на менш масштабних угодах.
Найбільшою угодою за участю іноземного капіталу стало придбання компанією Bunge 85% у ViOil, яке сформувало основну частину вартості цього сегмента. Водночас іноземні інвестори були активні і в інших секторах. У технологічному напрямі відбулося шість угод, зокрема інвестиції в стартап Limitless – $4 млн за участю Coinbase Ventures і ще $10 млн у раунді за участю 1confirmation. Інвестиції також отримала компанія Headway Inc., а IDAP Group увійшла до складу Globaldev Group.
Крім технологій, іноземний капітал заходив у нерухомість, логістику та споживчі ринки. Норвезький фонд Norfund інвестував 8,5 млн євро в M10 Industrial Park у Львові. Логістичний підрозділ MSC Medlog SA придбав частки в інтермодальному операторі N’UNIT та прикордонному терміналі «Мостиська» — за оцінками, у межах $15–30 млн. Польська група Maspex отримала частку у виробнику мінеральної води «Карпатська Джерельна», що, за доступними оцінками, могло коштувати $30–50 млн. Основна частина таких угод припала на інвесторів із Європи та Північної Америки.
Паралельно українські компанії активніше купували активи за кордоном. У 2025 році було укладено 10 таких угод із сукупною розголошеною вартістю $329 млн проти $85 млн у 2024 році. Основну частину цієї суми забезпечила купівля МХП іспанської Uvesa.
Водночас український бізнес розширював присутність і в інших секторах. У технологіях Ciklum придбала польську GoSolve Group, Sigma Software Group — американську A Society Group, а TechMagic – польську Hitteps. Diligent Capital Partners очолив інвестиційний раунд на $12 млн у філіппінський необанк Tonik. У промисловості «Метінвест» і «Інтерпайп» придбали два трубні активи ArcelorMittal у Румунії, а в енергетиці DTEK Renewables International розвивав проєкти у Румунії та Польщі.
Таким чином, 2025 рік став для українського M&A-ринку роком зростання кількості угод, посилення ролі внутрішнього капіталу і ширшої міжнародної активності українських компаній. Саме українські інвестори стали ключовими драйверами більшості транзакцій.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay