17 березня 2026 року. Уряд впроваджує нові ініціативи з фінансової допомоги вразливим категоріям громадян. Йдеться про одноразову виплату у 1500 гривень, а також розширення державної програми «Національний кешбек» на ринок пального.
1500 гривень планують надати пенсіонерам, людям з інвалідністю, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам і сім’ям із дітьми. Загалом мова про близько 13 мільйонів отримувачів. Уже сам масштаб цієї ініціативи дозволяє оцінити її бюджетний вимір: навіть без урахування адміністративних витрат загальна сума таких виплат може сягати майже 20 мільярдів гривень. Для окремої людини ця допомога виглядає незначною, але для держави це вже значні витрати, які потрібно або перерозподілити з бюджету, або додатково знайти.
Другим важливим елементом є розширення програми «Національний кешбек» на пальне. Держава пропонує часткове відшкодування витрат — до 15% для дизеля, 10% для бензину і 5% для автогазу. Водночас програма має чітке обмеження: максимальна сума повернення становитиме до 1000 гривень на одну особу, і лише до 1 травня 2026 року. Фактично це означає, що кешбек покриватиме обмежений обсяг споживання – приблизно до 140 літрів бензину, 85 літрів дизелю або 475 літрів автогазу. Після досягнення цього порогу компенсація не нараховуватиметься.
Як пояснила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, йдеться про тимчасовий інструмент підтримки в умовах подорожчання енергоносіїв. За її словами, наразі програмою «Національний кешбек» вже користуються близько 9,4 мільйона громадян, які мають відповідні картки.
«Програма буде перемодулювана для того, щоб підтримати людей під час паливної кризи. Ця програма триватиме до 1 травня 2026 року на всіх АЗС, які будуть долучатися. Виплати будуть здійснюватися в межах програми Мінекономіки. Закумульовані кошти спрямують на купівлю українських товарів і оплату комунпослуг», — сказала прем’єрка.
Попри благі наміри уряду, формат кешбеку викликав дискусії серед експертів. Зокрема, директор Центру поведінкових досліджень Володимир Вахітов звертає увагу на те, що короткострокові індивідуальні виплати мають обмежений ефект і не здатні змінити економічну ситуацію в цілому. За його словами, «жодна разова виплата не перекриває різницю у рівні життя між країнами», а ефективнішими могли б бути інвестиції в інфраструктуру, житло та розвиток підприємництва. Він також підкреслює ризик інфляційного ефекту: «коли в економіку заходять додаткові гроші в умовах дефіциту, ціни зростають швидше, ніж пропозиція». Окремо експерт критикує ідею паливного кешбеку, вважаючи, що це фактично перерозподіл бюджетних коштів на користь імпортного товару без урахування реальних обсягів споживання.
Схожі застереження озвучує і народний депутат, член енергетичного комітету Верховної Ради Вікторія Гриб. Вона звертає увагу на масштаб можливих витрат і ставить під сумнів доцільність такого кроку в нинішніх умовах. За її оцінками, держава може витратити на кешбек понад 10 мільярдів гривень за короткий період, тоді як ресурси залишаються критично важливими для оборони та підтримки внутрішньо переміщених осіб. Вона також підкреслює проблему соціальної справедливості: «чому ті, хто не має автомобіля, повинні фактично субсидіювати витрати інших через податки». На її думку, ефективнішими могли б бути інші інструменти – зниження акцизів, посилення контролю за ринком та забезпечення достатніх фізичних обсягів пального. Втім, як підкреслила Юлія Свириденко, уряд не розглядає альтернативні варіанти стримування цін через податкові інструменти –перегляд ставок ПДВ чи акцизів на пальне не планується.
Більш жорстку оцінку дає опозиційний нардеп Андрій Павловський, який розглядає запропоновані заходи як тимчасові та недостатні для вирішення системних проблем. Він зазначає, що одноразова виплата є надто малою, щоб реально вплинути на добробут домогосподарств, і підкреслює, що вона не може замінити системних рішень у соціальній політиці. За його словами, «це швидше символічна підтримка, яка не вирішує проблему бідності», а кешбек на пальне орієнтований передусім на тих, хто вже має ресурс для споживання.
Чергові ініціативи з «ощасливлення» населення дозволяють надати швидку підтримку вразливим категоріям, однак водночас створює значне навантаження на бюджет. Йдеться про десятки мільярдів гривень витрат, які неминуче впливатимуть на фінансову стабільність і пріоритети бюджетної політики.
Вікторія Чирва
Image by Satheesh Sankaran from Pixabay