11 лютого 2026 року. Голова Фонду Фонду державного майна Дмитро Наталуха, призначений на цю посаду менше місяця тому, в інтерв’ю Forbes розповів, чи залишилися у фонді «люди Міндіча», що таке «прихована приватизація» та які об’єкти планують виставити на продаж найближчим часом.
За словами Дмитра Наталухи, у 2025 році фонд задекларував перед Мінфіном ціль у 2,5 млрд грн і перевиконав її на 170%, оскільки фактичні надходження становили 4,3 млрд грн. Від початку цього року вже зараховано 75 млн грн до фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ – це кошти від реалізації санкційного майна.
«На цей рік задача мінімум – не знизити показники минулого року. Максимум – почати реалізовувати складні, але критично важливі об’єкти, зокрема для безпеки мореплавства», – розповів голова ФДМУ.
Він зазначив, що зараз де-факто відбувається прихована приватизація через менеджмент, коли усі прибутки йдуть у приватні кишені, а всі ризики й збитки залишаються державі та лягають на бюджет. Тому потрібна зміна від «душеприказчика» дисконтованого радянського майна в сторону організації, яка ефективно керує саме державним капіталом, та є драйвером національної економіки.
Про Фонд розвитку
Вихід Дмитро Наталуха бачить в об’єднанні активів у концерни, їхнє очищення, оздоровлення і подальше визначення місця в структурі української економіки. Частина таких активів може й надалі залишатися у державній власності, але з принципово з іншим підходом – без сотень прокладок, які просто викачують ресурс, залишаючи весь негатив на державі.
«Це має бути працюючий фонд розвитку» — із фокусом на ефективне управління державним капіталом, а не на його ситуативне використання чи розпродаж активів», – підкреслює Наталуха.
За його словами, майбутній український фонд розвитку може будуватися за моделлю індонезійського фонду INA. Індонезія, не маючи надприбутків від природних ресурсів, створила фонд зі стартовим капіталом $5 млрд – $2 млрд із держбюджету та $3 млрд із державних банків.
Далі фонд визначив стратегічні галузі – логістику, фармацевтику та напівпровідники – і почав співінвестувати разом із приватним капіталом. За рік на $300 млн державних коштів вдалося залучити $1,2 млрд приватних інвестицій, тобто у співвідношенні один до чотирьох. Фонд заходить у проекти як міноритарний інвестор із горизонтом виходу 3–5 років, іноді зберігаючи невелику державну частку для зниження регуляторних і податкових ризиків.
«У бік такої моделі може рухатися й наш фонд. Мова не про тотальний розпродаж активів. Йдеться про внесення здорового глузду в управління державним капіталом і відмову від ставлення до нього як до ресурсу для тимчасового «викачування»», – зазначає голова ФДМУ.
Про вплив Міндіча на ФДМУ
За словами Дмитра Наталухи, у Фонді держмайна було три посадовці, повʼязані з фігурантом справи «Мідас» Тимуром Міндічем. Однак після його призначення кожен із них прийшов і сказав, що не хоче створювати жодних незручностей, не бажає брати на себе публічний тягар і готовий піти без проблем. Двоє з них уже звільнені, третій – у процесі оформлення документів.
«Чи є сенс далі влаштовувати «полювання на відьом», ініціювати службові розслідування? Лише в разі, якщо є докази реальної шкоди державному бюджету або роботі фонду», – вважає Наталуха.
Про «загублені» активи
Голова ФДМУ нарікає на те, що сайт Фонду держмайна навіть не має англійської версії, що звужує можливості для іноземних інвесторів ознайомитися з інформацією на ньому. Тому найближчим часом буде проведено аудит та повну інвентаризацію державного майна, після чого – створено онлайн-мапу державних активів, щоб раз і назавжди винести цю інформацію в публічну площину.
За словами Наталухи, наразі обліковано 2219 державних об’єктів, з яких 53% перебувають у банкрутстві або в процесі припинення діяльності, розташовані на тимчасово окупованих територіях, є підсанкційними або мають борги, арешти й інші обтяження.
Тобто більше половини активів є проблемними. «Коли кажуть, що держава володіє «великою кількістю майна», важливо розуміти реальний стан справ. Наприклад, із 572 підприємств, які перебувають в управлінні, лише близько 50% мають оформлене майно, а у 44% навіть не підписані статути. Це означає, що часто просто не розуміємо, чим саме володіємо, а директори таких підприємств фактично не підпорядковуються фонду і можуть ігнорувати його вимоги», – заявив Дмитро Наталуха.
Про плани приватизації
Голова ФДМУ озвучив плани приватизації на найближчі півроку. Йдеться про щонайменше чотири об’єкти: Одеський припортовий завод, Ocean Plaza, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат та Миколаївський глиноземний завод.
За словами Наталухи, по ОПЗ найбільша причина страху інвесторів – це воєнні ризики. Навіть борги Фірташу (близько $193 млн) лякають менше, ніж розташування в Одеській області. В ОПЗ є ще окремі екологічні історії з потенційними ризиками.
Окремим напрямом голова Фонду назвав земельний банк.
«Наше завдання – максимально масштабувати цей успіх: розширити пул земель, формувати більші та привабливі лоти, а також значно підвищити поінформованість суспільства про те, як цей інструмент працює. У перспективі це може перерости навіть у часткове публічне розміщення земельного банку – з можливістю для громадян інвестувати в цінні папери й отримувати дохід не як землекористувачі, а як інвестори», – розповів Дмитро Наталуха.
Вікторія Чирва