28 січня 2026 року. У січні тарифи на публічну зарядку електромобілів в Україні різко зросли — подекуди до рівня, що зрівняв електрокари з бензиновими та дизельними авто за вартістю пробігу. Однією з ключових причин подорожчання став дефіцит електроенергії, спричинений воєнними атаками на енергосистему, а також зміни правил ціноутворення на оптовому ринку електрики.
Останній стрибок тарифів на публічну зарядку електромобілів в Україні – це один із симптомів ширшої енергетичної реальності воєнного часу. За кілька днів наприкінці січня ціна кіловат-години на багатьох зарядних станціях зросла з типових 16–18 грн до 28–32 грн, а на окремих локаціях – ще вище. На цьому тлі в соцмережах з’явилися звинувачення у «спекуляціях» і навіть радикальні заклики «карати» операторів. Але якщо відмотати ланцюжок причин назад, то видно інше: зарядні мережі опинилися між двома хвилями одночасно – різким підвищенням вартості електроенергії для бізнесу й аномальним попитом через відключення, спричинені дефіцитом електроенергії та наслідками російських ударів по енергосистемі.
Почнемо з регуляторного «гачка», який у січні зрушив ринок. 16 січня НКРЕКП ухвалила постанову №70 про граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках. У пікові години прайс-кеп на РДН встановили на рівні 15 000 грн/МВт·год (з 17:00 до 23:00), а на балансуючому ринку — 16 000 грн/МВт·год у той самий вечірній пік. Саме ці години – найболючіші для міста: люди повертаються з роботи, таксисти нарощують кількість поїздок, кур’єри закривають «вечірні хвилі» замовлень, а власники електрокарів намагаються «добрати» заряд, поки є можливість.
Другий чинник — не менш важливий, а для багатьох власників електрокарів навіть визначальний: домашня зарядка, яка зазвичай є головним «козирем» електромобіля, у січні почала масово випадати з побутових сценаріїв. У нормальних умовах більшість електромобілістів заряджаються вдома, і саме це дозволяє зберігати відчутну економію. Але в періоди тривалих відключень «вікон» зі світлом може просто не вистачати на повноцінну зарядку, особливо якщо автомобіль заряджається повільно й потребує багатьох годин. У результаті люди вимушено мігрують на публічні станції – і попит на них стрибає різко та нерівномірно.
Ця ситуація не є випадковою. Вона безпосередньо пов’язана з воєнним станом енергосистеми, яка знову працює в умовах дефіциту після масованих атак по генерації та мережах. Наприкінці січня «Укренерго» та медіа повідомляли про екстрені/аварійні відключення у низці областей через наслідки атак РФ. В окремих містах і областях значна частина споживачів тимчасово залишалася без світла. У наступні дні удари тривали, що призводило до нових пошкоджень інфраструктури та локальних знеструмлень.
Всі ці фактори безпосередньо вплинули на економіку публічних зарядних станцій. Це бізнес, який купує електроенергію за комерційними правилами, планує споживання наперед, має ліміти, ризикує штрафами за недобір або перевищення, і при цьому працює в середовищі, де вхідна ціна у піки може бути максимально високою. Коли одночасно зростають прайс-кепи, а попит «вибухає» через відключення і холод, оператори намагаються захиститися від ситуації, коли наприкінці місяця вони отримають рахунки за електроенергію, що «не сходяться» з тарифом, який вони виставляли клієнтам упродовж тижнів.
Наслідок для власника електрокара відчувається одразу. Якщо взяти типове споживання близько 20 кВт·год на 100 км, то за тарифу 30 грн/кВт·год лише енергія дає близько 600 грн на «сотню». Саме такі порядки цифр наводять у публікаціях і коментарях експертів, підкреслюючи: там, де раніше була очевидна перевага електромобіля в щоденній вартості кілометра, тепер з’являється паритет або навіть програш у порівнянні з частиною авто на ДВЗ – особливо якщо електрокар заряджається майже виключно на швидкісних публічних станціях. Саме тому найгостріше реагують таксі й кур’єри: їм потрібен щоденний пробіг і швидке «поповнення», а отже вони найчастіше купують найдорожчий кіловат – у пікові години, на швидкій зарядці, іноді ще й з оплатою простою/паркування після завершення заряджання.
Чи означає це, що українці масово продаватимуть «електрички» і ринок посиплеться? Експерти переконують, що скоріше ні – принаймні в короткому горизонті. По-перше, електромобіль в Україні часто купують під конкретний сценарій: приватний будинок, як другу машина в сім’ї, враховують наявність зарядки поруч або можливість заряджатися вдома за нічним тарифом. По-друге, навіть на тлі нервової реакції інфраструктура й парк електрокарів продовжують зростати. Так, за 2025 рік в Україну було завезено понад 110 тис. електромобілів, а загальний парк наблизився до 250 тис. авто, що свідчить про подальше зростання попиту й поступове закріплення електрокарів як масового сегмента, а не тимчасового тренду.
Натомість реальний ризик – інший: якщо енергетична нестабільність затягнеться, то ключовим фактором вибору стане не стільки «ціна кіловата на станції», скільки доступність самої можливості зарядитися. І тоді електромобільний ринок піде шляхом автономізації: більше домашніх рішень, більше сонячної генерації, інверторів і батарей – усе, що дозволяє заряджати авто не «коли пощастить зі світлом», а за власним графіком.
Що з перспективами цін? На ринку звучить обережний оптимізм із прив’язкою до весни. Логіка проста: із ростом сонячної генерації сезонно збільшується пропозиція, а НКРЕКП уже заклала подальшу зміну умов ціноутворення з 31 березня 2026 року. Однак навіть ті, хто чекає стабілізації, роблять поправку на головне «але»: прогноз у країні, яка майже чотири роки живе під ризиком нових ударів по енергетиці, завжди умовний.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay