23 січня 2026 року. Анонімні телеграм-канали, які роками промивали мізки українців та лили бруд на політиків і бізнесменів, перестали бути анонімними. Заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк провів розслідування і оприлюднив прізвища власників найрейтинговіших telegram-каналів. Тепер за них взялося Бюро економічної безпеки.
Як повідомили у пресслужбі БЕБ, триває досудове розслідування щодо діяльності низки Telegram-каналів із багатомільйонною аудиторією. Йдеться про перевірку можливих порушень податкового та фінансового законодавства – зокрема, декларування доходів і сплати податків у разі ведення комерційної діяльності.
У відомстві чітко наголошують: якщо Telegram-канал отримує дохід від реклами, замовних публікацій чи інших комерційних активностей, він зобов’язаний працювати в межах правового поля – декларувати прибутки та сплачувати податки. За заявою БЕБ, підхід є системним і універсальним: правила однакові для всіх, незалежно від кількості підписників чи популярності ресурсу.
Поштовхом до реакції правоохоронних органів стало розслідування народного депутата Ярослава Железняка, який публічно звернув увагу на діяльність найбільших анонімних Telegram-каналів в Україні. У своїх матеріалах він стверджував, що йдеться про повноцінний бізнес із мільйонними, а подекуди й мільярдними оборотами, який перебуває поза полем зору податкових органів.
За оцінками Железняка, значна частина таких каналів заробляє на розміщенні замовних публікацій і реклами. Вартість одного рекламного поста, за наведеними ним даними, коливається в межах 2–4 тисяч доларів. При цьому офіційні доходи осіб, яких він називає ймовірними власниками цих ресурсів, часто виглядають неспівмірними з реальним рівнем витрат і стилем життя.
У розслідуванні згадуються Telegram-канали «Times of Ukraine», «Україна Online», «Insider UA», «Україна Сейчас» та «Реальна війна». Депутат публічно назвав імовірних бенефіціарів цих проєктів. Зокрема, він пов’язує канали Times of Ukraine та «Україна Online» з Олегом Арутюняном і Богданом Тимощуком – співвласниками агентства Toba Agency, яке спеціалізується на просуванні в Telegram. Власником Insider UA, за словами депутата, є Андрій Сахаров із Харкова, який нині проживає під Києвом. Канал «Україна Сейчас» Железняк пов’язує з дніпровським бізнесменом В’ячеславом Мішаловим, а «Реальну війну» – з Вадимом Климовцем із Волинської області.
Окрему увагу в розслідуванні приділено можливим схемам приховування доходів. Зокрема, депутат припускає використання криптовалют і благодійних фондів для виведення коштів. В одному з наведених прикладів через фонд, пов’язаний із фігурантом, за два роки могло пройти понад 20 млн грн, що, на його думку, не узгоджується з офіційно задекларованими доходами в кілька сотень тисяч гривень на рік. Самі джерела цієї інформації депутат не розкриває.
Таке розслідування було довгоочікуваним, адже шкоду від діяльність таких телеграм-каналів відчуло чимало інституцій та окремих осіб. Наприклад, за 2025 рік у подібних Telegram-каналах фіксували випадки скоординованих інформаційних атак, спрямованих проти антикорупційних інституцій. Йшлося не про поодинокі критичні пости, а саме про синхронні хвилі публікацій у десятках великих анонімних каналів, які відтворювали схожі наративи, формулювання та акценти. Такі кампанії зазвичай збігалися в часі з політично чутливими моментами – розглядом законопроектів, гучними розслідуваннями або кадровими рішеннями – і створювали враження масового суспільного невдоволення, хоча джерело цього «фону» залишалося непрозорим.
Ще одним напрямком заробітку анонімних Telegram-каналів стала прихована політична реклама та антиреклама, так звана «джинса». Через великі канали системно просували або, навпаки, дискредитували окремих політиків і політичні сили, не позначаючи такі матеріали як рекламні чи замовні. Зазвичай це подавалося під виглядом «інсайдів», «зливів» або «інформації від джерел», через що читачеві було складно зрозуміти, де закінчується новина і починається політична реклама.
Подібні механізми використовувалися й щодо бізнесу. У Telegram регулярно з’являлися серії публікацій проти окремих компаній або підприємців — із повторюваними звинуваченнями, емоційною лексикою та апеляцією до «схем», «офшорів» чи «зв’язків», які не завжди підтверджувалися відкритими джерелами. Характерною ознакою таких атак була їхня масовість і синхронність: негативний контент одночасно з’являвся в кількох великих каналах, що створювало ефект «правдивого контенту».
Час від часу правоохоронці вдаються до точкових рішень щодо окремих каналів: їх або закривають, або змушують припинити публікацію неправдивої чи маніпулятивної інформації. Найяскравіший приклад – Telegram-канал «Джокер», відомий поширенням фейків і маніпуляцій, наклепами на політиків і бізнесменів, публікацією персональних даних та шантажем. Після численних скарг політиків та підприємців канал був заблокований.
Час від часу в Україні знову з’являються розмови про можливу заборону Telegram. Але на практиці це зробити непросто. Месенджером масово користуються не лише громадяни, а й державні органи та військові, а повністю заблокувати його технічно непросто. Тому поки що такі ідеї залишаються на рівні дискусій.
Вікторія Чирва