16 січня 2026 року. До України після тривалої перерви приїхала директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва. Фонд готує нову чотирирічну програму фінансування, однак для її запуску Україна має виконати низку попередніх умов. Частину з яких парламент провалив, не включивши до порядку денного необхідні законопроекти.
У Києві Крісталіна Георгієва зустрічалася з президентом Володимиром Зеленським, прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, міністром фінансів Сергієм Марченком, головою Національного банку Андрієм Пишним, а також із представниками українського бізнесу. Ключовою темою переговорів є підготовка нового меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ і узгодження параметрів подальшої фінансової підтримки. Востаннє Георгієва відвідувала Україну на початку 2023 року, коли МВФ ухвалював рішення про запуск чинної чотирирічної програми розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF) на тлі повномасштабної війни.
Нинішні переговори стосуються нової чотирирічної програми EFF, розрахованої на 2026–2029 роки. За підсумками консультацій, що відбулися 17–21 листопада, Україна та МВФ досягли домовленості на експертному рівні щодо основних параметрів цієї програми. Вона має замінити чинний механізм фінансування, запущений у 2023 році, який первинно будувався на припущенні про поступове згортання бойових дій до 2027 року.
Оскільки війна триває, а фінансові потреби держави залишаються високими, МВФ погодився перейти до довшого горизонту планування та нового набору зобов’язань. За оцінками Фонду, дефіцит фінансування України у 2026–2027 роках може становити десятки мільярдів доларів, а сукупні потреби у зовнішній підтримці в межах нової програми на період 2026–2029 років оцінюються у понад $130 млрд.
Нова програма передбачає виконання 16 структурних маяків, реалізація яких покладена на уряд і Верховну Раду, а також чотирьох обов’язкових попередніх умов, без виконання яких Рада директорів МВФ не може ухвалити рішення про її запуск. Однією з ключових відмінностей нової EFF є посилений фокус на розширенні податкової бази та скороченні пільг, які, на думку Фонду, спотворюють конкуренцію і стримують залучення приватного капіталу. Меморандум передбачає оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, ліквідацію митних пільг для споживчих товарів вартістю до €150, перегляд і скасування окремих пільг з податку на додану вартість, а також ухвалення урядових рішень, які забезпечать рівні умови для платників ПДВ у сфері державних закупівель. Окремо зафіксовано зобов’язання зареєструвати законопроект, який зобов’язує фізичних осіб-підприємців із 1 січня 2027 року сплачувати ПДВ у разі перевищення річного доходу понад 1 млн грн, а також внести зміни до трудового законодавства відповідно до міжнародної практики.
Під час перебування в Києві Георгієва публічно прокоментувала питання податкових пільг і ПДВ для ФОПів. За її словами, МВФ наполягає на необхідності скасування пільг з ПДВ і вважає це принциповим кроком у межах нової програми. «Щодо пільг з ПДВ ми дуже чітко заявили: це має бути зроблено. Ми не можемо допустити, щоб українська економіка залишалася в підвішеному стані між ринковою та неринковою моделями», — сказала вона. Георгієва також наголосила, що Фонд не вимагає негайного ухвалення відповідного закону, а лише внесення законопроекту до парламенту як обов’язкової попередньої умови для схвалення програми.
Під час розмов із представниками української влади вона прямо заявляла: «Це потрібно вам самим. Це потрібно для вступу до ЄС. Це потрібно для залучення приватного сектору та створення більш сприятливого бізнес-середовища». МВФ, за її словами, готовий оцінювати, які рішення можуть бути впроваджені швидко, а які потребують більш тривалого перехідного періоду, при цьому Україні надано до року для повного скасування пільг для ФОПів із доходом понад 1 млн грн.
Станом на середину січня Україна виконала лише одну з чотирьох обов’язкових попередніх умов — Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Інші кроки залишаються невиконаними. 15 січня парламент не зміг включити до порядку денного три законопроекти, на ухвалення яких очікують як МВФ, так і Європейський Союз у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про законопроект №14025, який передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також зміни до банківського законодавства; законопроект №14067, що стосується розвитку та модернізації систем централізованого теплопостачання; і законопроект №13620 щодо підвищення ефективності управління об’єктами державної та комунальної власності. Для включення до порядку денного цих документів не вистачило голосів, унаслідок чого їхній розгляд було відкладено.
У МВФ зазначають, що Рада директорів може розглянути питання затвердження нової програми вже у лютому, однак конкретні строки залежать від виконання погоджених попередніх кроків з боку України. Представники Фонду підкреслюють, що саме виконання цих умов є формальною передумовою для запуску нової EFF і подальшого надходження фінансування.
Вікторія Чирва