12 січня 2026 року. Бюро економічної безпеки ініціює публічне обговорення нового механізму досудового врегулювання економічних правопорушень. Ідеться про зміну підходу до податкових і фінансових злочинів: замість багаторічних кримінальних проваджень проти компаній – можливість добровільного відшкодування збитків, сплати штрафу та закриття справи без оголошення підозри. У БЕБ пояснюють, що такий підхід має зменшити тиск на бізнес, скоротити корупційні ризики та забезпечити швидше повернення коштів до бюджету.
За офіційними даними, у 2025 році податкові органи відкрили понад 25 тисяч проваджень проти бізнесу. Хоча це дещо менше, ніж роком раніше, показник залишається на третину вищим за довоєнний рівень, що свідчить про системний характер тиску на підприємців.
Водночас у судах накопичується ще більший масив справ. Станом на кінець 2025 року на розгляді перебувало близько 69 тисяч податкових спорів, тоді як за рік суди встигають розглянути лише частину з них. У результаті значна кількість проваджень тягнеться місяцями або роками, створюючи для бізнесу репутаційні та фінансові ризики без гарантії остаточного рішення.
На низьку результативність чинної моделі вказують юристи та адвокати, які безпосередньо супроводжують економічні та податкові справи. Наприкінці 2025 року представники адвокатської спільноти публічно зазначали, що, попри інституційні зміни, кримінальні провадження проти бізнесу й надалі тривають роками та часто не доходять до вироків або розсипаються в судах. Водночас сам факт тривалого кримінального переслідування завдає компаніям істотної репутаційної шкоди: підприємства стикаються з ускладненням доступу до банківського фінансування, переглядом або розірванням контрактів із контрагентами, обмеженням участі в публічних закупівлях і міжнародних проєктах, а також зростанням регуляторної та комплаєнс-уваги. Навіть у разі закриття справи без обвинувального вироку ці наслідки часто залишаються, без механізмів повного відновлення ділової репутації.
«Там, де закон не дає людині або компанії чесного виходу, виникає тіньовий ринок правосуддя. Саме там з’являється корупція – не як виняток, а як система виживання. Бізнес має лише два сценарії: боротися роками або “домовитися”, і в обох випадках держава втрачає — або гроші, або довіру», – зазначає директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський.
Що пропонує БЕБ? Механізм досудового врегулювання, який Бюро винесло на публічне обговорення, має на меті зупиняти кримінальне переслідування у справах про економічні та податкові правопорушення на ранньому етапі – до оголошення підозри та запуску повноцінної процедури. Якщо компанія визнає факт і суму завданих бюджету збитків, відшкодовує їх, сплачує штраф і додатковий внесок, наприклад, до спеціального фонду Збройних Сил України, кримінальне провадження може бути закрите без оголошення підозри.
Ключовий принцип запропонованої моделі – скористатися процедурою досудового врегулювання можна лише один раз, після чого будь-які повторні порушення автоматично тягнуть за собою повну кримінальну відповідальність.
«Модель досудового врегулювання – це не амністія і не пом’якшення відповідальності. Якщо компанія визнає факт порушення, відшкодовує завдані бюджету збитки, сплачує штраф і додатковий внесок, провадження закривається без оголошення підозри. Такий підхід може застосовуватися лише один раз – право першої помилки. Повторне порушення означає повну кримінальну відповідальність», – підкреслює Олександр Цивінський.
Свою позицію БЕБ підкріплює європейською практикою, зокрема французьким механізмом CJIP. Саме завдяки цій процедурі у міжнародному кейсі, який розслідувався за участі України, французька компанія визнала порушення, сплатила штраф у 18 млн євро та компенсувала Україні понад 3 млн євро – без багаторічних судових процесів.
БЕБ вже ініціювало публічне обговорення цієї моделі, запрошуючи до діалогу бізнес, юристів, законодавців та міжнародних експертів.
Як резюмує Олександр Цивінський, «ми маємо перейти від держави, яка карає, до держави, яка виправляє і відновлює». Власне, саме з такою логікою у 2021 році і створювалося Бюро економічної безпеки – як аналітичний орган, покликаний запобігати економічним злочинам і повертати кошти до бюджету, а не створювати додатковий силовий тиск на бізнес. Чи зможе БЕБ реалізувати цей задум на практиці, залежатиме від того, наскільки відкрито й критично буде проведено публічне обговорення запропонованого механізму.