6 січня 2026 року. Лише 10% українців вважають можливим проведення виборів до припинення вогню, а президенту Зеленському довіряють 59% опитаних, не довіряють — 35%. Такими є дані всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології наприкінці 2025 року.
Згідно з дослідженням, баланс довіри-недовіри до президента становить +24 відсоткові пункти. Порівняно з жовтнем 2025 року ці показники практично не змінилися. Водночас опитування фіксує коливання довіри до глави держави впродовж грудня. Серед респондентів, опитаних наприкінці листопада, Зеленському довіряли 49%. У першій половині грудня цей показник зріс до 63%, а в другій половині місяця знизився до 55%.
У підсумку на кінець року рівень довіри є вищим, ніж наприкінці 2024 року, але нижчим за пікові значення, зафіксовані навесні 2025 року.
Серед тих, хто заявляє про довіру президенту, 26% відповіли, що довіряють йому повністю, ще 33% — що скоріше довіряють. Серед тих, хто не довіряє, 23% зовсім не довіряють, а 12% — скоріше не довіряють.
Щодо проведення національних виборів, більшість українців не підтримують їхню організацію до завершення війни. Лише 10% респондентів вважають, що вибори потрібно проводити вже зараз, навіть до припинення вогню. Ще 23% допускають проведення виборів у разі припинення бойових дій та наявності гарантій безпеки.
Водночас 59% опитаних наполягають, що вибори можливі лише після остаточного завершення війни та укладення мирної угоди.
Порівняно з початком 2025 року частка тих, хто підтримує проведення виборів після припинення вогню за умови гарантій безпеки, зросла з 9% до 23%. Водночас частка респондентів, які виступають за вибори лише після повного завершення війни, залишається домінуючою.
Ставлення до виборів істотно відрізняється залежно від рівня довіри до президента. Серед тих, хто довіряє Зеленському, переважна більшість вважає, що вибори можливі лише після остаточного завершення війни, а проведення виборів до припинення бойових дій підтримують лише 3–4%. Серед тих, хто повністю не довіряє президенту, 28% виступають за проведення виборів найближчим часом, ще 34% — після припинення вогню з гарантіями безпеки.
Ще одна сфера, яка цікавила соціологів – ставлення українців до боротьби з корупцією.
57% респондентів вважають, що в Україні є спроби боротися з корупцією і спостерігаються певні позитивні зрушення. 35% дотримуються думки, що Україна є безнадійно корумпованою і позитивних змін немає. У вересні–жовтні ці показники становили відповідно 56% і 40%.
У питанні розвитку демократії 42% опитаних вважають, що Україна рухається у напрямку більшої демократичності, 34% — що країна рухається у бік зменшення демократії та авторитаризму. Ще 21% респондентів не змогли визначитися з відповіддю. Порівняно з травнем–червнем 2025 року зросла частка тих, хто не має чіткої позиції щодо цього питання, тоді як частки обох полярних оцінок зменшилися.
Коментуючи результати дослідження, виконавчий директор Київський міжнародний інститут соціології Антон Грушецький наголосив, що динаміка довіри протягом 2025 року свідчить про те, що «сила ефекту згуртування навколо прапора стає коротшою», а негативні внутрішні події можуть суттєвіше впливати на оцінки громадян, ніж зовнішньополітична діяльність президента.
Він підкреслив, що довіра до Володимира Зеленського не є абсолютною: з 59% тих, хто йому довіряє, лише 26% висловлюють «повну» довіру. Дослідник наголосив, що значний сегмент респондентів, які «скоріше довіряють» президенту, а також частина тих, хто «скоріше не довіряє», є чутливим до ситуації у внутрішній політиці. Так, часові рамки опитування збіглися з публічним обговоренням звільнення керівників силового та безпекового блоку, які користуються високим рівнем довіри й авторитету серед населення. І це також могло вплинути на рівень довіри українців до президента. У цьому контексті, за словами Грушецького, залежно від рішень глави держави у найближчий період можливі коливання показників довіри як у бік зростання, так і у бік зниження.
Вікторія Чирва
Image by Luisella Planeta from Pixabay