7 січня 2026 року. За підсумками 2025 року Україна експортувала агропродукції на 22,53 млрд. доларів. Це на 8,8% менше, ніж роком раніше, або приблизно на 2,2 млрд доларів у грошовому вимірі. Такі дані оприлюднив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Попри скорочення валютних надходжень, аграрний сектор залишається ключовим драйвером українського експорту. У 2025 році на продукцію АПК припадало 56,1% усіх доходів від експорту товарів. Хоча цей показник нижчий за рекорд 2023 року, коли частка агросектору сягала 61%, галузь і надалі формує понад половину експортної виручки країни.
Однією з головних змін року стало зменшення ролі Європейського Союзу як ринку збуту української агропродукції. Якщо у 2022–2024 роках частка ЄС у структурі агроекспорту стабільно перевищувала 50%, то у 2025-му вона скоротилася до 47,5%. У грошовому вимірі постачання аграрної продукції до країн Євросоюзу становили 10,7 млрд. доларів.
Зниження експорту до ЄС позначилося і на торговельному балансі. Позитивне сальдо агроторгівлі з європейськими країнами скоротилося до 6,1 млрд доларів проти 8,9 млрд доларів роком раніше. На динаміку вплинули зміни логістичних маршрутів, посилення регуляторних вимог на європейському ринку, а також загальне уповільнення торгівлі.
Паралельно зі зниженням експорту у 2025 році різко зросли обсяги імпорту агропродукції. За рік Україна імпортувала аграрних товарів на 8,75 млрд доларів – це найвищий показник за останні п’ять років. Хоча частка агропродукції в загальному імпорті країни залишається стабільною на рівні близько 10,8%, у грошовому вимірі витрати на закупівлю харчових товарів продовжують зростати. Понад 53% агроімпорту, або близько 4,6 млрд доларів, припало на країни Європейського Союзу, що свідчить про глибоку інтеграцію українського споживчого ринку з ЄС.
Скорочення валютної виручки від агроекспорту у 2025 році супроводжувалося і падінням фізичних обсягів постачань ключових культур. За даними Міністерства економіки, за останні пів року експорт зернових і зернобобових, разом із продуктами їх переробки, становив 15,4 млн тонн — на 29,4% менше, ніж роком раніше.
Найбільше просідання зафіксоване у сегменті кукурудзи. З липня 2025 року її експорт скоротився на 39,1% — до 6 млн тонн проти майже 9,8 млн тонн у відповідному періоді попереднього сезону. Постачання пшениці зменшилися на 19,2%, ячменю — на 33%. Жито залишається неключовою культурою для експорту й демонструє мінімальні обсяги поставок.
Як зазначають фахівці галузі, на експортні показники агросектору продовжують тиснути воєнні ризики та логістичні обмеження. Атаки на порти, енергетичну інфраструктуру, елеватори й транспортні вузли ускладнюють роботу та змушують аграріїв активніше використовувати сухопутні маршрути, які не здатні повноцінно замінити морські перевезення. Додатковими факторами залишаються високі логістичні та страхові витрати, дефіцит контейнерів, а також обмеження на транзит і імпорт української продукції в окремих країнах ЄС.
Структурною проблемою агроекспорту залишається домінування сировинної продукції — зерна та олії — над товарами з високою доданою вартістю. Це обмежує потенціал зростання валютної виручки навіть за стабільних обсягів постачань. Обмежені інвестиції у переробну інфраструктуру, енергетичні ризики та логістичні обмеження стримують розвиток експорту готової продукції. Паралельно агросектор відчуває дефіцит кваліфікованих кадрів — від водіїв і механіків до агрономів і технологів, що ускладнює як виробничі процеси, так і експортну логістику. Додатковим викликом залишається потреба в оновленні інфраструктури — елеваторів, транспортних вузлів, портових потужностей і переробних підприємств.
Окремим ризиком для агроекспорту залишається ситуація на ринку соняшникової олії. Україна поки що зберігає позицію найбільшого світового експортера, однак розрив із Росією швидко скорочується. За оцінками аналітиків, зростання російського експорту значною мірою забезпечується за рахунок захоплених українських територій, де традиційно вирощували соняшник. Частина врожаю з окупованих земель фактично інтегрується в російські експортні потоки, що спотворює конкуренцію на світовому ринку. У короткостроковій перспективі Україна ще зберігає шанси утримати першість – зокрема через високе внутрішнє споживання в росії та втрати їхнього врожаю через посуху, однак у середньостроковому вимірі цей фактор залишається додатковим тиском на позиції українського аграрного експорту.
У підсумку скорочення експорту аграрної продукції у 2025 році стало результатом одночасного впливу зменшення фізичних обсягів поставок, ускладнення доступу до ключових ринків, логістичних обмежень та структурних проблем галузі. Ці чинники формують нові умови для агросектору, від яких залежатимуть обсяги виробництва, експорту та економічний ефект уже у 2026 році.