23 грудня 2025. Українці в Польщі швидко інтегруються на ринку праці, однак значно повільніше – у соціальному, культурному та ідентифікаційному вимірах. Про це свідчить опубліковане у грудні 2025 року дослідження Польського інституту економіки (PIE) «Інтеграція іммігрантів з України на тлі планів щодо перебування в Польщі».
За останні роки Польща стала місцем проживання для понад 1,5 млн громадян України. 75–85% дорослих українських мігрантів є економічно активними – це вищий показник, ніж серед громадян Польщі. Станом на липень 2025 року 854,2 тис. українців були застраховані в ZUS, а кожен двадцятий застрахований працівник у країні мав українське громадянство. Водночас, як показують результати дослідження, сам факт працевлаштування й сплати податків не означає автоматично, що мігрант почувається повноцінною частиною суспільства.
Аналітики PIE виокремлюють чотири виміри інтеграції: економічний, культурний, суспільно-політичний та ідентифікаційний.
Якщо з доступом до роботи зазвичай не виникає значних труднощів, то активна участь у суспільному та культурному житті потребує значно більше часу. Вона вимагає не лише зусиль самих мігрантів, а й активної ролі приймаючого суспільства, яке через свої цінності, міжлюдські взаємини та державну політику формує умови для повного «прийняття» нових мешканців.
Вищий рівень інтеграції підвищує ймовірність залишення в Польщі, проте не є єдиним чинником. Навіть мігранти з високим рівнем інтеграції можуть ухвалити рішення про виїзд, тоді як особи з низьким рівнем інтеграції іноді залишаються через відсутність альтернатив. Рішення жити в Польщі значною мірою має психологічний та емоційний характер і не зводиться лише до прагматичного підрахунку матеріальних вигод, – йдеться у дослідженні.
За оцінками PIE, лише близько 40% дорослих мігрантів з України мають високу або дуже високу ймовірність залишитися в Польщі на постійно. Решта перебуває у так званій перехідній фазі – їх утримують у країні передусім робота, економічна необхідність або відсутність альтернатив.
Аналітики PIE застерігають, що Польща потенційно може втратити близько 650 тис. українських працівників, зокрема в будівництві, транспорті, освіті та медицині. Найбільший ризик відтоку стосується саме економічно стабільних, але слабо інтегрованих у соціальному, культурному та ідентифікаційному вимірах мігрантів. Тому політика інтеграції має бути спрямована не лише на включення до ринку праці, а й на формування відчуття стабільності, безпеки та приналежності, — наголошується у дослідженні.
Тетяна Гомон
Image by Luisella Planeta from Pixabay