23 грудня 2025 року. В Україні дедалі активніше обговорюють можливість проведення виборів у воєнний час або після його завершення. У парламенті формують робочу групу, президент публічно окреслює рамки допустимого, а уряд отримує доручення готувати інфраструктурні сценарії.
Питання виборів в Україні знову опинилося в центрі публічної уваги після заяв зі Сполучених Штатів. Дональд Трамп публічно заявив про необхідність проведення виборів в Україні, попри війну. З американського боку такі заяви подаються як питання демократії, однак для України вони означають додатковий політичний і комунікаційний тиск, оскільки тема виборів давно використовується Росією як інструмент підриву легітимності української влади. Кремль відкрито вважає відсутність виборів аргументом у своїй пропаганді, тому будь-які зовнішні заклики в цій темі автоматично потрапляють у чутливий інформаційний контекст.
Тому президент Володимир Зеленський був публічно пояснив, чому Україна змушена реагувати на тему виборів. Він наголосив, що не допустить жодних спекуляцій проти України й що, коли партнери, передусім у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в умовах воєнного стану, держава має дати чіткі й законні відповіді на кожне запитання та кожен сумнів. За його словами, безпекові виклики значною мірою залежать від партнерів, тоді як політичні й юридичні відповіді має сформулювати сама Україна — і це буде зроблено.
Вихідною точкою для всієї цієї дискусії є норма Конституції України, яка прямо обмежує можливість проведення виборів під час воєнного стану. Основний закон передбачає безперервність влади в умовах війни: стаття 83 Конституції встановлює, що повноваження Верховної Ради продовжуються на період воєнного стану і до початку роботи нового парламенту після його скасування, а стаття 103 закріплює аналогічний принцип щодо повноважень президента. Саме ці норми фактично виключають проведення загальнонаціональних виборів у воєнний час. Водночас позиція міжнародних партнерів змушує українську владу, не ігноруючи конституційні обмеження, шукати правові механізми підготовки до можливого проведення виборів.
Першою інституційною відповіддю стало рішення Верховної Ради перейти до робочого формату. У парламенті оголосили про формування спеціальної робочої групи, яка має напрацювати бачення можливих рішень щодо виборів в умовах війни.
У парламенті наголошують: йдеться не про визначення дат і не про політичну кампанію, а про підготовку законодавчих підходів, які б дозволили дати відповіді на ключові питання: що дозволяє Конституція, які правові механізми теоретично можуть бути застосовані, як забезпечити безпеку виборців і учасників процесу, що робити з мільйонами громадян за кордоном, як гарантувати довіру до результатів.
До складу групи мають увійти представники всіх фракцій і груп, а також Центральної виборчої комісії й громадянського середовища. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що не йдеться про зміну виборчої системи «назавжди» – ухвалений закон буде застосовано одноразово, тільки під час виборів в умовах воєнного стану.
Паралельно свою частину підготовки окреслила і виконавча влада. Володимир Зеленський дав доручення Міністерству закордонних справ працювати над інфраструктурою, необхідною для можливого проведення виборів. Передусім це стосується закордонного компонента — організації голосування для українців, які перебувають за межами країни.
Допомогти з голосуванням українців за кордоном зголосилася і Польща: маршалек польського Сейму Влодзімєж Чарзастий заявив, що йдеться про надання правової та організаційної підтримки, обмін досвідом і допомогу в підготовці процедур, які дозволили б забезпечити виборчий процес поза межами України. Чарзастий також повідомив про готовність створити в Польщі окрему робочу групу для координації такої допомоги, підкресливши, що Варшава не нав’язує Україні термінів чи форматів виборів, а пропонує підтримку на етапі підготовки механізмів.
Як варіант для голосування українців за кордоном називають також волевиявлення «онлайн» або через поштові сервіси. Володимир Зеленський навіть підтримав ідею онлайн-голосування. Проте ця тема одразу викликала серйозну дискусію — і не випадково. Усередині виборчої адміністрації до альтернативних форматів голосування ставляться вкрай обережно. Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик публічно пояснив, що значна частина членів комісії та експертного середовища виступає проти онлайн- або поштового голосування. Причина проста: будь-яка різка зміна звичних форм може призвести до того, що суспільство не визнає результати голосування. Крім того, він звернув увагу на відсутність прецедентів електронних виборів у країнах із такою масштабною виборчою системою та кількістю виборців, як в Україні, і прямо зазначив, що голосування через «Дію» наразі не на часі.
Фактично зараз перед Україною стоїть серйозний виклик: зберегти правовий порядок, врахувати позицію партнерів і не допустити, щоб вибори стали джерелом нових суперечок щодо легітимності влади. Вирішити це можна лише через чіткі правила і заздалегідь підготовлені механізми – і саме навколо них зараз і точиться розмова.