18 грудня 2025 року. Кабінет Міністрів схвалив пакет законопроектів, необхідних для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це відповідь на давній запит бізнесу та фінансового сектору на простіші, дешевші й зрозуміліші правила транскордонних розрахунків
SEPA охоплює понад 40 країн Європи та обслуговує сотні мільйонів користувачів, забезпечуючи швидкі та уніфіковані платежі в євро за єдиними правилами. Для України рух у цьому напрямку означає здешевлення та прискорення транскордонних єврових переказів, а також зближення з фінансовим простором Європейського Союзу.
Ключова логіка пакета полягає у приведенні українського законодавства у сфері запобігання відмиванню коштів і фінансуванню тероризму у відповідність до стандартів ЄС та рекомендацій FATF — однієї з базових вимог Європейської платіжної ради для допуску країни до SEPA.
Законопроекти зосереджені на зміні правил фінансового моніторингу та прозорості власності у фінансовій системі. Вони передбачають створення централізованих реєстрів банківських рахунків і індивідуальних сейфів фізичних осіб, а також реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів і подібних правових утворень. Йдеться про базову ідентифікаційну інформацію без доступу до даних про залишки коштів або рух грошей, при збереженні режиму банківської таємниці.
Паралельно посилюються вимоги до перевірки бенефіціарів юридичних осіб, розширюється коло суб’єктів фінансового моніторингу та запроваджуються додаткові механізми відповідальності за порушення вимог у сфері протидії відмиванню коштів.
Однією з найбільш дискусійних новацій під час підготовки пакету стало створення реєстру банківських рахунків і індивідуальних сейфів фізичних осіб. Критики ініціативи звертали увагу на ризики для банківської таємниці та можливість надмірного доступу держави до фінансової інформації громадян. У нинішній редакції законопроектів ці застереження частково враховані: адміністрування реєстру покладається на Міністерство фінансів, а перелік даних, що вноситимуться, обмежується базовою ідентифікаційною інформацією — номером рахунку у форматі IBAN, ім’ям власника та назвою банку. Відомості про залишки коштів, рух грошей, вміст сейфів або інші фінансові операції до реєстру не включаються. Доступ до нього матимуть лише визначені законом державні органи і виключно через захищені канали в межах розслідування тяжких злочинів, що формально дозволяє зберегти режим банківської таємниці.
Паралельно запроваджується реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів та подібних правових утворень, а також удосконалюються механізми перевірки бенефіціарів юридичних осіб. Це має посилити прозорість фінансових потоків і унеможливити використання складних корпоративних структур для приховування походження коштів. Законодавчі зміни також розширюють коло суб’єктів фінансового моніторингу, зокрема у сферах, які раніше залишалися менш контрольованими, та посилюють відповідальність за порушення вимог у сфері AML/CFT.
Окремий блок змін стосується захисту викривачів. Законопроекти передбачають додаткові гарантії, включно з правом на безоплатну правничу допомогу та забороною розголошення інформації про осіб, які повідомляють про фінансові порушення. Водночас вносяться зміни до адміністративного, кримінального та цивільного законодавства, які встановлюють відповідальність за переслідування викривачів і незаконне використання інформації про них, а також врівноважують захист репутаційних прав осіб і компаній.
Економічний ефект від приєднання України до SEPA оцінюється як суттєвий. За розрахунками Міністерства фінансів, щорічна економія на міжнародних єврових переказах може становити від 70 до 100 млн євро. Для близько 120 тисяч малих і середніх підприємств, які регулярно працюють з ринком ЄС, це означає економію в середньому кількох тисяч євро на рік для кожної компанії. Очікується, що зниження транзакційних витрат і стимулювання експорту, зокрема в ІТ-секторі, можуть дати додатковий приріст ВВП вже у перший рік після запуску повноцінних SEPA-платежів.