15 грудня 2025 року. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) може втратити кворум і здатність ухвалювати рішення. Частина членів комісії подала заяви про звільнення, а навколо керівництва регулятора посилилися дискусії щодо кадрових змін і можливого перезавантаження.
НКЦПФР — державний орган, який встановлює правила для ринку капіталу і наглядає за його учасниками. У практичному вимірі це означає регулювання обігу цінних паперів (зокрема акцій і облігацій), контроль за діяльністю бірж, інвестиційних компаній та інституційних інвесторів, включно з недержавними пенсійними фондами. Комісія також ухвалює рішення, без яких ринок не може нормально функціонувати: видає ліцензії, застосовує санкції, затверджує нормативні акти та підходи до нагляду.
8 грудня видання «Економічна правда» повідомило, що троє членів НКЦПФР звернулися до президента Володимира Зеленського із заявами про звільнення за власним бажанням. За даними видання, йдеться про Юрія Бойка, Ярослава Шляхова та Іраклія Барамію; двоє перших подали заяви на початку грудня, Барамія — раніше, у жовтні. Ключова проблема в тому, що законодавство прив’язує дієздатність комісії до кількості голосів: щоб рішення НКЦПФР вважалося ухваленим, «за» мають проголосувати щонайменше п’ять членів. Якщо кадрові заяви будуть задоволені, а склад скоротиться нижче цієї межі, комісія фактично втратить можливість приймати рішення.
Ситуацію ускладнює ще одна кадрова історія всередині комісії. Строк повноважень одного з її членів, Максима Лібанова, формально завершився наприкінці лютого 2024 року, однак він продовжує працювати до окремого рішення президента. Водночас голова НКЦПФР Руслан Магомедов раніше звертався до президента з пропозицією звільнити Лібанова. Якщо ці рішення збігатимуться з уже поданими заявами інших членів, у комісії залишиться лише троє осіб, чого недостатньо для ухвалення рішень і забезпечення кворуму.
На тлі цієї кадрової турбулентності голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев публічно заявив, що очолюваний ним комітет наполягатиме на терміновому «перезавантаженні» НКЦПФР та зміні її складу – насамперед, звільненні голови комісії Руслана Магомедова.
Гетманцев прямо звинувачує голову комісії в тому, що він є «людиною Єрмака» – колишнього голови Офісу президента, нещодавно звільненого. Справді, до призначення очільником комісії у лютому 2021 року Магомедов працював позаштатним радником Андрія Єрмака, а деякі ЗМІ стверджують, що їх пов’язують довгі дружні стосунки. Водночас претензії до роботи Магомедова та керівництва НКЦПФР виникли значно раніше і не зводилися лише до теми його зв’язків із Банковою. Ще влітку ЗМІ повідомляли, що в оточенні президента Володимира Зеленського розглядається можливість заміни чинного керівництва комісії — зокрема через зауваження до рівня професійної підготовки окремих членів регулятора та якості його роботи.
Серед претензій до керівництва НКЦПФР також називали повільне реагування на схеми обходу валютних обмежень. Йшлося як про операції з державними облігаціями США, які дозволяли виводити кошти за кордон через купівлю паперів за гривню та подальше отримання виплат у валюті на іноземних рахунках, так і про використання валютних ОВДП, коли експортери уникали продажу валютної виручки на міжбанку, конвертуючи її в гривню за вигіднішим курсом. У обох випадках, за оцінками регуляторів, це створювало тиск на валютний ринок і резерви НБУ, а рішення про припинення цих практик НКЦПФР ухвалювала із суттєвим запізненням — наприкінці 2024 та в середині 2025 року відповідно.
Крім того, Магомедов фігурував ще в одному скандалі – під час ухвалення закону про реформу ринку капіталу він запропонував президенту ветувати норму, яка забороняла членам НКЦПФР та їхнім родинам мати зв’язки з підконтрольними учасниками ринку. У парламенті тоді звернули увагу на можливий конфлікт інтересів: згідно з деклараціями, цивільна дружина Магомедова – керівниця департаменту брокерського обслуговування клієнтів інвесткомпанії ICU, одного з ключових гравців фондового ринку. Після цього МВФ наполіг на перевірці ділової репутації керівництва регулятора.
У вересні 2025 року «KPMG-Україна» на вимогу МВФ провела незалежну перевірку окремих представників керівництва НКЦПФР. Аудитори оцінювали посадовців за низкою критеріїв, а зауваження стосувалися саме блоку про потенційний конфлікт інтересів: такі ризики були зафіксовані в п’яти з семи членів НКЦПФР, тоді як двоє — Юрій Бойко та Максим Лібанов — повністю відповідали вимогам законодавства та внутрішніх документів. Найнижчу оцінку отримав голова комісії Руслан Магомедов, зокрема через описаний аудиторами потенційний конфлікт інтересів, пов’язаний з роботою його дружини в ICU Group. Водночас аудитори не повідомляли про виявлені факти реалізованого конфлікту інтересів і зазначали, що голова комісії утримується від голосувань щодо питань, пов’язаних із ICU.
У самій НКЦПФР кадрові заяви та можливі зміни пояснюють не політичним тиском, а логікою подальшої трансформації ринку капіталу. Руслан Магомедов публічно пов’язував оновлення управлінської команди з підготовкою до запуску нових фінансових інструментів, зокрема особових інвестиційних рахунків, які мають стати одним з елементів нової архітектури ринку. За його словами, реалізація таких змін потребує інших компетенцій, свіжої експертизи та перегляду підходів до роботи регулятора, а оновлення кадрів розглядається як частина цього процесу, а не як наслідок конфліктів усередині комісії.
Непросту кадрову ситуацію у комісії ускладнює той факт, що з 1 січня 2026 року набуває чинності норма, яка передбачає обов’язковий відбір кандидатів до складу комісії через спеціальну конкурсну комісію перед їхнім поданням на призначення президенту. Це означає, що навіть за наявності політичного рішення про кадрове оновлення процес призначення може зайняти більше часу, ніж раніше, і не дозволяє швидко «закрити» вакансії в разі масових звільнень. У нинішній ситуації це створює додатковий ризик затяжної паузи в роботі регулятора і ставить під сумнів технічну здатність регулятора ухвалювати рішення. Для ринку капіталу це означає ризик паузи в ліцензуванні, нагляді та регуляторних оновленнях — до моменту, поки не буде відновлено склад, здатний забезпечити кворум і легітимне голосування.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay