11 грудня 2025 року. Українські банки за підсумками року вийшли на найвищі за час війни темпи кредитування. За девʼять місяців кредитний портфель уперше перевищив 1 трлн грн, а до листопада зріс до 1,35 трлн грн. Після років стагнації система додала понад 200 млрд грн за один рік, хоча кредитування все ще покриває невелику частку економіки й залишається дорогим без пільгових програм.
Пожвавлення почалося після тривалого періоду скорочення обсягів у реальному вимірі. Частину приросту забезпечили державні банки, що кредитували великі енергетичні компанії, але й приватний сектор показав істотну динаміку — зростало кредитування як бізнесу, так і населення. У корпоративному сегменті найбільший приріст припав на агросектор, харчову промисловість, торгівлю, енергетику, машинобудування та логістику. Банки активно фінансують модернізацію та енергоефективність, зокрема у партнерстві з міжнародними інституціями, які компенсують частину витрат на обладнання. Важливу роль відіграють державні програми: «5-7-9%», компенсації вартості техніки та портфельні гарантії, що фактично покривають більшість довгострокових інвестиційних проєктів.
Кредитування малого й середнього бізнесу зростає швидше, ніж ринок загалом, оскільки саме цей сегмент формує стабільний попит на ресурси. Основні потреби — короткі кредити для підтримки операційної діяльності: овердрафти, кредитні лінії, факторинг, гарантії. У воєнних умовах бізнес уникає довгих зобов’язань, тому інвестиційні кредити на ринкових умовах залишаються рідкісними, а масштабні проекти реалізуються переважно через державні механізми підтримки. Окремим напрямом є оборонно-промислові підприємства, де попит на фінансування зростає через розширення виробництва, але банки утримуються від деталізації таких операцій.
Роздрібне кредитування також відновлюється. Портфель фізичних осіб збільшився майже на третину — до 277 млрд грн. Найчастіше українці беруть кредити на купівлю авто, енергообладнання, ремонти та іпотеку за програмою «єОселя». Частина клієнтів переходить із фінансових компаній до банків через довші пільгові періоди та нижчу вартість ресурсів. Зростання пояснюють адаптацією домогосподарств до умов війни та реалізацією відкладеного попиту.
Попри масштабне пожвавлення, рівень кредитування економіки залишається низьким: корпоративні позики становлять лише 8–9% ВВП, що не відповідає потребам відновлення. Якість кредитних портфелів при цьому поступово поліпшується — частка проблемних кредитів знизилася до найнижчих за десятиліття значень завдяки новій видачі та списанню старих боргів. Водночас у низці галузей, таких як будівництво, металургія та комерційна нерухомість, частка непрацюючих кредитів залишається високою, що обмежує кредитну активність у цих сегментах.
Фінансисти стверджують, що рекордні обсяги видачі стали можливими завдяки високій ліквідності. Обсяг коштів клієнтів у банках зріс до майже 3 трлн грн, а потенціал вкладень у депозитні сертифікати та ОВДП фактично вичерпано. Це стимулює банки активніше переорієнтовувати ресурси у кредитування, що підтримує їхню прибутковість — за дев’ять місяців 2025 року сектор заробив понад 119 млрд грн чистого прибутку.
Водночас кредити залишаються дорогими. У 2025 році ставки для бізнесу коливалися у межах 15–17% річних, з тимчасовим зростанням через підвищення облікової ставки. Найкращі умови отримують великі компанії, а найвищі — малий бізнес. Саме тому пільгові програми залишаються ключовим інструментом для інвестиційних проектів.
У 2026 році банки очікують збереження високих темпів кредитування, зокрема у модернізаційних, енергетичних і «зелених» проектах. Водночас посилюються ризики: підвищення податку на прибуток до 50% скоротить доступний ресурс, а жорстка монетарна політика відтермінує здешевлення кредитів щонайменше до середини року.
Додатковим викликом залишається відсутність інструментів для фінансування великих інвестиційних проектів.
Українські банки майже не використовують проектне кредитування — модель, коли забезпеченням виступає сам проект і його майбутні грошові потоки, а не баланс компанії. Через це більші інфраструктурні чи виробничі проекти залишаються поза доступом банківського фінансування. Так само майже не розвинуте консорціумне кредитування, коли кілька банків об’єднуються, щоб видати одну велику позику. Для значної частини проектів, які потребують десятків або сотень мільйонів доларів, можливості одного банку просто недостатньо, тому без таких механізмів масштабні інвестиції фактично заблоковані.
У підсумку цьогорічний сплеск кредитування відображає поєднання ліквідності банків, очищених портфелів, активності державних і міжнародних програм та структурного попиту бізнесу й населення на відновлення. Але подальший потенціал зростання залежатиме від вартості ресурсів, податкових умов і здатності ринку перейти від коротких оборотних продуктів до довгострокових рішень, необхідних для відбудови економіки.
Вікторія Чирва
Image by 3D Animation Production Company from Pixabay