10 грудня 2025 року. Українські міста занурилися у темряву: через масовані російські обстріли енергетичної інфраструктури відключення світла тривають по 16 годин на добу. Уряд обіцяє стабілізувати ситуацію: вимкнути некритичні об’єкти та спрямувати вивільнені потужності на побутових споживачів.
Від початку жовтня Росія перейшла до системних ударів по високовольтних підстанціях, мережевих вузлах і блоках теплової генерації. Порівняно з попередніми роками інтенсивність атак зросла, і саме грудневі дні стали кульмінацією. До того ж удари були спрямовані не лише по мережевій інфраструктурі, а й по великих електростанціях, які забезпечують центральні й східні регіони.
Після масованого удару в ніч на 8 листопада Центренерго офіційно повідомила, що всі її теплові електростанції зупинилися. Це означало одночасну втрату двох великих об’єктів — Зміївської ТЕС на Харківщині та Трипільської ТЕС на Київщині, які опинилися поза ладу після атаки і перестали видавати генерацію у систему. Подібної втрати потужностей в одному кластері не було з початку повномасштабної війни, і саме Київський регіон відчув це найболючіше: Трипільська ТЕС є одним з ключових джерел енергії для столичного вузла.
Паралельно під ударом опинилися і ТЕС приватної групи DTEK. Після масованого обстрілу енергетичної інфраструктури 6 грудня компанія повідомила, що внаслідок нової атаки «серйозно пошкоджене обладнання» на кількох її електростанціях. Це вже був шостий за два місяці удар по тепловій генерації DTEK, і кожен з них зменшував доступні резерви в системі. Сукупний ефект цих атак означає, що українська енергосистема втратила значну частину маневрових потужностей — саме тих, що забезпечували покриття вечірніх піків і давали змогу стабілізувати ситуацію у центральних областях. Коли такі станції вибиваються одна за одною, а мережеві вузли одночасно ушкоджені, система просто не має чим компенсувати провали, і відключення стають тривалими й повторюваними.
На початку грудня 2025 року ситуація загострилася до рівня, який енергетики називають критичним. Найбільше страждають північні області – Чернігівська та Сумська, де через постійні обстріли з’явилися зони фактичного блекауту: лінії електропередач ушкоджуються швидше, ніж аварійні бригади встигають їх відновлювати. Тут немає сталих графіків, і світло може зникати на багато годин поспіль, іноді без попередження.
На інших територіях – у Києві, на Київщині, Полтавщині, Дніпропетровщині, частково на Одещині та заході країни – діють погодинні графіки: багато домогосподарств отримують електрику лише короткими «вікнами», а тривалість відключень у трьох чи навіть чотирьох чергах може сягати від 12 до 16 годин на добу.
Пікове загострення настало 9 грудня — день, коли столиця відчула дефіцит найболючіше. У Києві одночасно залишилися без світла близько половини мешканців, а деякі українські джерела називали цифру до 75% знеструмлених споживачів, адже у низці районів світло з’являлося лише на годину-дві й одразу зникало знову. Мережа працювала на межі, а дефіцит генерації поєднався з пошкодженими лініями та підстанціями, які просто не могли передати електрику навіть тоді, коли вона була доступною.
На цьому тлі уряд намагається стримати ситуацію й забезпечити хоча б мінімальну передбачуваність для населення. 9 грудня Кабмін ухвалив низку рішень, спрямованих на перерозподіл доступної електроенергії та збільшення обсягів, які можуть бути подані в мережу. Обласні військові адміністрації отримали доручення терміново переглянути списки критичної інфраструктури – залишити у пріоритеті лише ті об’єкти, без яких неможливе забезпечення життєдіяльності: лікарні, школи, оборонні підприємства, водоканали, теплопункти, транспортні вузли. Усі інші об’єкти, зокрема ті, що мають власну генерацію, можуть бути виключені з переліку, аби їхнє «безперебійне» живлення не виснажувало систему.
З вулиць і громадських просторів має зникнути неважливе споживання — декоративна підсвітка, вулична реклама, архітектурне освітлення, підсвічування парків та фасадів. Увімкненими залишають лише ті ділянки, де темрява може створювати загрозу для дорожнього руху чи громадської безпеки.
Паралельно уряд намагається розширити можливості імпорту електроенергії, адже саме імпорт сьогодні може частково зняти навантаження з української генерації в пікові години. На початку грудня «Укренерго» оголосило про запуск перших від початку повномасштабної війни спільних місячних аукціонів на розподіл міждержавних перетинів із країнами ЄС. Це рішення означає перехід до довгострокового планування імпорту — не на добу, як раніше, а на місяць уперед, що дозволяє прогнозувати обсяги постачання і готуватися до найскладніших зимових періодів. Місячні аукціони запроваджуються на напрямках із Румунією, Угорщиною та Словаччиною і проводитимуться на платформі Joint Allocation Office. Перші торги призначені на 15 грудня — для поставок у січні 2026 року. Цей механізм має доповнити чинні добові торги, які в останні місяці працювали лише в режимі імпорту через обмеження, спричинені російськими атаками.
Додатково Кабмін розблокував роботу розподіленої генерації. Газопоршневі, газотурбінні, когенераційні, дизельні та бензинові установки отримали можливість відпускати електроенергію в мережу без зайвих бюрократичних перепон. Міністерство енергетики, Держенергонагляд і регіональні служби мають забезпечити технічний доступ до мережі кожному доступному джерелу, щоб збільшити генерацію локально у містах та районах і знизити тиск на центральні вузли.
Водночас ремонтні роботи тривають у всіх регіонах: відновлюються високовольтні підстанції, ремонтуються магістральні лінії, встановлюються додаткові трансформатори й посилюються елементи фізичного захисту. Енергетики визнають, що повна стабілізація залежить від масштабів подальших атак і темпів відновлення критичних об’єктів. Але вже ухвалені заходи повинні дещо зменшити навантаження на систему і зробити графіки більш прогнозованими для населення.