8 грудня 2025 року. Український ринок вершкового масла переживає найскладніший період за останні роки: внутрішній попит зменшується, експорт скорочується, а виробникам усе частіше доводиться відпускати продукцію за ціною, що не покриває витрат. Фінансовий тиск уже змусив окремі підприємства скоротити або тимчасово припинити виробництво.
Після активного літнього експорту на складах утворилися надлишки, які стали наслідком не сезонного формування запасів, а вимушеного перевиробництва. Осіннє пожвавлення не відбулося, і значні обсяги продукції залишилися невитребуваними. Ці накопичення фактично «заморозили» обігові кошти компаній, спричинили касові розриви й змусили частину виробників продавати масло нижче собівартості. У підсумку жовтневі обсяги випуску вперше за багато років виявилися нижчими, ніж торік.
Проблема посилюється й тим, що навіть здешевшання сировини восени не повернуло виробництво до рентабельності. Ціна молока, необхідна хоча б для роботи “в нуль”, залишається недосяжною для більшості переробників, особливо тих, хто паралельно виробляє сухе знежирене молоко чи казеїн. Ці продукти так само лежать на складах і лише поглиблюють фінансовий тиск. У таких умовах стабільно продавати масло можуть переважно ті, хто готовий робити значні знижки — зазвичай це підприємства, які не мають достатнього запасу ліквідності й вимушені отримувати хоч якісь кошти для підтримки операційної діяльності. Для решти нинішня цінова ситуація означає прямі збитки.
Не кращою виглядає й ситуація на зовнішніх ринках. Після збільшення безмитних квот до ЄС виробники очікували на нові можливості для збуту, однак реальність виявилася іншою: європейські трейдери готові купувати українське масло лише за ціною, нижчою за собівартість. Якщо влітку європейська тонна масла коштувала близько 8,5 тисячі євро, то восени котирування впали приблизно до 5,5 тисяч, тоді як українське виробництво обходиться щонайменше в 6,5 тисячі євро. Частина компаній намагається втриматися в Молдові чи на Кавказі, але ці ринки мають обмежений обсяг і не здатні компенсувати падіння продажів у Європі. У жовтні експорт скоротився майже на чверть проти вересня, і з кожним місяцем утримати конкурентоспроможність стає складніше.
Світова кон’юнктура також не сприяє стабілізації ринку. З серпня на міжнародних біржах фіксується тривале зниження індексу молочних продуктів, а ціни на молочні жири помітно зменшуються. Зростання виробництва у США, Новій Зеландії та ряді інших країн сформувало надлишкову пропозицію, що спричинило подальше падіння світових цін. За таких умов українським експортерам доводиться працювати в умовах жорсткішої цінової конкуренції і шукати збут за цінами, нижчими від торішніх.
Для українських споживачів ця складна ситуація має парадоксальний побічний ефект: масло в магазинах дешевшає вперше за багато років. Замість традиційного осінньо-зимового зростання цін мережі заповнили полиці акційними пропозиціями, і вже наприкінці листопада пачку масла жирністю 82,5% можна було купити приблизно за 100 гривень, що на третину нижче від повної ціни. За оцінками галузі, до кінця року сумарне здешевлення може сягнути 30–35%, що абсолютно нетипово для передноворічного періоду, коли попит завжди підіймав ціни вгору.
Експерти розглядають кілька варіантів подальшого розвитку подій, які залежатимуть від того, чи зможе внутрішній ринок взимку поглинути накопичені обсяги та чи стабілізується ситуація на світовому ринку молочних жирів. Наразі обидва фактори лишаються непевними. Попит у середині країни залежить від купівельної спроможності, яка зростає повільно, а на глобальному рівні ціни продовжують просідати. Додатковим ризиком є очікувана поява на європейському ринку у 2026 році великих обсягів дешевшого американського молочного жиру, що може ще більше знизити котирування. Якщо ці тенденції збережуться, українським виробникам доведеться або агресивно занижувати ціни, або скорочувати виробництво ще сильніше.