3 грудня 2025 року. Урядовці, депутати, мери прифронтових міст і представники бізнесу на форумі «Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека» зійшлися на спільній позиції: прифронтовим регіонам потрібні спеціальний економічний режим, портфельні гарантії та страхування воєнних ризиків, а спрощену систему оподаткування не слід змінювати до кінця війни.
Центральною темою події стала економічна стійкість на прифронтових територіях. Учасники зійшлися на тому, що прифронтові області — це не лише територія загроз, а і «безпековий пояс» України та Європи, який потребує спеціальних економічних умов, реального доступу до кредитування і збереження інструментів, що дозволяють малому бізнесу залишатися на плаву.
Міністр економіки Олексій Соболев нагадав, що уряд уже запровадив низку рішень, які працюють саме для територій підвищеного ризику. Оновлені правила програми «5–7–9%» дали можливість бізнесу на небезпечних територіях залучити додаткові 7 мільярдів гривень кредитів, а спецрежим для підприємств дозволив понад 900 компаніям забронювати більше 30 тисяч працівників. У найближчі місяці стартують виплати за програмою часткової компенсації будівництва ферм, триває розмінування – цього року в обіг повернули близько 9 тисяч гектарів. Через Експортно-кредитне агентство підприємства зможуть отримувати компенсацію до 10 млн грн за знищене майно, при цьому ставка за страховим покриттям становитиме лише 0,5%. За словами міністра, державна політика сьогодні спрямована на те, щоб бізнес не тікав, а міг працювати навіть поруч із лінією фронту.
Про масштаб викликів і виняткову стійкість регіонів свідчать цифри. Мери міст навели статистику:
Харків, який щодня перебуває під обстрілами, має понад 127 тисяч активних підприємців — більше, ніж до повномасштабного вторгнення. На Чернігівщині кількість ФОПів зросла на 12,4%. Водночас доступ до фінансових інструментів залишається критично обмеженим: лише 13% кредитів за програмою «5–7–9%» доходять до бізнесу прифронту, 6–7% — до позичальників «єОселі», а за лізингом регіони отримують лише 12% від загального обсягу. Тому Асоціація прифронтових міст і громад представила пакет рішень, серед яких — створення окремого Фонду підтримки прифронтових територій. Ідеться про інституцію, здатну забезпечити швидкі, а не бюрократичні механізми допомоги: компенсацію збитків, фінансування відбудови, можливість отримати комплекс «страхування + кредит + грант» та оперативний доступ до державних програм.
Харківський міський голова Ігор Терехов наголосив, що проекти прифронтових громад часто складніше подати, ніж реалізувати. На його думку, держава має запровадити правило: чим вищі ризики — тим більше підтримки. Це дозволить громадам, де кожен день змінює правила гри, отримувати пріоритет у грантах, кредитах та інвестиційних програмах. Терехов підкреслив також необхідність інвестицій у так звану інфраструктуру стійкості: захищені логістичні маршрути, укриття на підприємствах, резервні джерела живлення, житло для працівників критичної інфраструктури. Інакше бізнес поруч із фронтом просто не зможе працювати.
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім зосередив увагу на потенціалі півдня. Він зазначив, що регіон уже сьогодні демонструє здатність до швидкого розвитку: працюють два індустріальні парки, Тилігульська ВЕС, тривають інвестиційні проекти. За його словами, Південь може стати стратегічною економічною віссю, якщо держава забезпечить йому відповідні інструменти.
Питання спрощеної системи оподаткування стало одним із ключових у дискусії. Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев зазначив, що під час війни змінювати її не планують, а будь-які пропозиції розглядатимуться лише за участі уряду та бізнесу. Він навів приклад, коли велика мережа уникала ПДВ, оформивши близько 1,5 тисячі ФОПів на заміну одному юридичному бізнесу. За оцінками експертів, подібні схеми збільшують частку тіньової економіки — у деяких секторах вона сягає 35%, а у сфері електронних сигарет держава щороку недоотримує близько 5 мільярдів гривень акцизу.
Бізнес також порушив низку практичних проблем: блокування карток ФОПів банками через страх великих штрафів НБУ, складні процедури підключення генераційного обладнання, відсутність можливості бронювання працівників у фізичних осіб-підприємців. Представники підприємницьких об’єднань наголосили, що ФОПи — це не «ущільнення» для уникнення податків, а реальна основа економіки прифронтових громад, перші, хто повертається на деокуповані території та забезпечує робочі місця.
Учасники форуму відзначили, що якісне відновлення України неможливе без інституційних реформ. Відсутність системних змін у податковій, митниці та БЕБ залишається одним із гальмуючих факторів. За словами Гетманцева, законопроекти про перезавантаження готуються, але ухвалювати складні рішення після корупційних скандалів можна лише після очищення владної вертикалі.
Спільною позицією форуму стало розуміння: прифронтові регіони мають отримати спеціальний економічний статус, дієві програми страхування військових ризиків, реальний доступ до кредитування, а місцеві бюджети — збереження ПДФО. Державна політика має бути спрямована не на тиск на легальний малий бізнес, а на боротьбу зі схемами подрібнення, «сірим імпортом» і контрафактом. Адже малий і середній бізнес, особливо в енергетичному та паливному секторах, є фундаментом стійкості країни й першим реагує на виклики війни.
У підсумку учасники форуму домовилися підготувати резолюцію, яку передадуть до Офісу Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради. У документі мають бути зібрані пропозиції щодо підтримки прифронтових територій, розвитку місцевого бізнесу та удосконалення економічних інструментів, про які йшлося під час дискусій.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay