4 грудня 2025 року. Верховна Рада ухвалила бюджет-2026: попри побоювання, голосів вистачило — документ підтримали 257 депутатів. У кошторисі зафіксовано підвищення зарплат учителям, збільшення соціальних виплат і розширення програм для ветеранів, ВПО, медицини та освіти, а також значний дефіцит, що покриватиметься міжнародною допомогою. Це вже п’ятий бюджет в умовах повномасштабної війни.
За даними Мінфіну, у 2026 році видатки державного бюджету становитимуть близько 4,837 трлн грн, а доходи — 2,918 трлн грн. Дефіцит закладено на рівні приблизно 18,5% ВВП, і його покриття значною мірою залежатиме від міжнародної підтримки. Уряд розраховує на зовнішнє фінансування в обсязі близько $44 млрд, при цьому частина цієї суми досі не має остаточно підтверджених джерел.
Оборонний сектор, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, залишається безальтернативним пріоритетом: на безпеку й оборону передбачено близько 2,806 трлн грн, або орієнтовно 27,2% ВВП. Уся податкова база та ресурси від внутрішніх запозичень мають бути спрямовані саме на фінансування оборонних потреб. Із цієї суми понад 1,27 трлн грн піде на грошове забезпечення військових, а близько 709 млрд грн — на закупівлю зброї, дронів та військової техніки, створення резервів та інші пов’язані потреби. Формально цей рівень відповідає планам на 2025 рік, але з урахуванням додаткових рішень щодо збільшення оборонних видатків у другій половині поточного року реальне фінансування сектора у 2026-му буде дещо нижчим.
Після тривалих дискусій між урядом, парламентом і профільними асоціаціями в документі зафіксовано найбільше за роки повномасштабної війни збільшення видатків на освітню галузь. З 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників зростуть на 30%, а до вересня уряд має підготувати нову модель оплати праці, яка замінить чинну й стане основою для подальших коригувань. Загалом освітня сфера отримає близько 279 млрд грн, що на майже 80 млрд більше, ніж у 2025-му, і суттєво перевищує показники, які виносилися на перше читання. У пакеті освітніх рішень — поетапне підвищення зарплат, інвестиції в безпечну інфраструктуру, закупівля підручників, шкільні автобуси та розширення програми безкоштовного харчування, яка, за оцінками уряду, охопить близько 3,5 млн учнів.
Бюджет-2026 також повертає державу до практики системного перегляду соціальних стандартів. Прогноз уряду передбачає інфляцію на рівні близько 9,9% у 2026 році, і саме в такому діапазоні закладено зростання прожиткового мінімуму. З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для основних категорій населення підвищується, а мінімальна пенсія для осіб, які втратили працездатність, зросте до 2595 грн. На соціальний захист уряд спрямовує близько 468,5 млрд грн, у тому числі понад 251 млрд грн на трансферт Пенсійному фонду для виплати пенсій та їх індексації з 1 березня.
Істотно розширюється пакет підтримки сімей із дітьми. Одноразова допомога при народженні дитини збільшується з 10 тисяч до 50 тисяч грн, а щомісячна допомога на догляд за дитиною до року зростає з 860 грн до 7 тисяч грн. Запускається нова програма «єЯсла» — щомісячні виплати по 7 тисяч грн на дітей віком від року до трьох років за умови виходу батьків на роботу. Зберігається й одноразова допомога «Пакунок школяра» для першокласників у розмірі 5 тисяч грн. У цьому блоці сконцентровано більшість нових соціальних ініціатив, на яких спеціально акцентує увагу Міністерство фінансів.
Охорона здоров’я у 2026 році отримує 258,6 млрд грн. Із них 191,6 млрд грн буде спрямовано на програму медичних гарантій: лікування тяжких травм, онкологічних та серцево-судинних захворювань, реабілітацію, високотехнологічні операції. Окремою статтею виділено кошти на підвищення зарплат лікарям первинної ланки та екстреної допомоги до орієнтовно 35 тисяч грн — це стосується близько 25 тисяч сімейних лікарів і кількох тисяч медиків «швидкої». Продовжуються програми відшкодування вартості ліків від хронічних захворювань та закупівель дорогих препаратів централізовано.
Важливим блоком у бюджеті стоїть підтримка ветеранів. На ветеранську політику уряд закладає 18,9 млрд грн, що на понад 6 млрд більше, ніж у 2025 році. Це і компенсації за житло для ветеранів з інвалідністю, і розвиток ветеранських просторів, і програми перекваліфікації, лікування, реабілітації, стоматологічного та протезного забезпечення. В окрему статтю видатків винесено створення Національного військового меморіального кладовища.
Ще один пріоритет, який уряд виділяє окремо, — підтримка внутрішньо переміщених осіб. На програми для ВПО передбачено понад 72 млрд грн. До них входять допомога на проживання, компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло, участь у програмах «єОселя» та «єВідновлення», субвенції на фонди тимчасового проживання, компенсація комунальних витрат у межах програми «Прихисток» та нові інструменти підтримки оренди. Частину коштів спрямують на ремонт житла та розширення мережі соціальних послуг — від притулків до стаціонарного догляду.
Економічний блок бюджету відповідає логіці воєнної економіки: держава намагається підтримати бізнес там, де це створює робочі місця й допомагає зберігати податкову базу. Програма «Доступні кредити 5–7–9%» зберігається з ресурсом близько 18 млрд грн, фонд інновацій отримує понад 7 млрд грн, передбачено фінансування програм декарбонізації, енергоефективності та спеціальних інвестфондів, зокрема американсько-українського фонду відбудови. Житлові програми — «єОселя», підтримка житла для військових, медиків і ВПО — також концентрують значний обсяг коштів і розглядаються урядом як частина політики відновлення.
Аграрний сектор у 2026 році отримає близько 14,1 млрд грн. Це підтримка виробників на прифронтових територіях, страхування сільгосппродукції, програми зрошення та меліорації, а також фінансування гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель. Окремо прописані трансферти місцевим бюджетам — близько 283,9 млрд грн на заробітні плати педагогів, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та інвестиційні проекти на місцях. Сумарний обсяг публічних інвестицій — понад 111 млрд грн, які розподіляються між транспортною, енергетичною, муніципальною, соціальною та освітньою інфраструктурою.
Уряд очікує зростання реального ВВП на рівні близько 2,4%, інфляцію в межах 9,9% та подальше зростання номінального ВВП до понад 10 трлн грн. Рівень державного й гарантованого боргу, за розрахунками, сягне близько 106% ВВП. Середньорічний курс гривні до долара для розрахунків у бюджеті визначено на рівні 45,7 грн/$, до євро — близько 49,4 грн/євро. У Мінфіні наголошують, що ці курси є технічними й не визначають валютно-курсову політику НБУ.
Після ухвалення у другому читанні та в цілому закон про державний бюджет на 2026 рік має бути підписаний Президентом і офіційно оприлюднений. Після цього Міністерство фінансів і Державна казначейська служба зможуть розпочати технічну підготовку до виконання бюджету: затвердження розпису, доведення кошторисів до розпорядників та відкриття бюджетних рахунків. Уряд також розраховує, що затверджений документ стане основою для подальших переговорів із міжнародними партнерами щодо фінансування дефіциту.