27 листопада 2025 року. Податковий комітет Верховної Ради запускає наймасштабніший за останні роки наступ на сірий ринок пального. До 1 лютого 2026 року за дорученням комітету Кабінет Міністрів має не лише сформувати повний перелік нелегальних АЗС, а й забезпечити конкретні результати щодо кожної з них — від легалізації до демонтажу й притягнення організаторів до відповідальності.
Голова комітету Данило Гетманцев, який оголосив війну тіньовому ринку, назвав ситуацію критичною. За його словами, перевірки вже виявили, що значна частина незаконних заправок продовжує працювати навіть після фіксації порушень. У низці областей правоохоронні структури «фактично не показали результатів», що, на думку Гетманцева, свідчить про існування корупційної інфраструктури, яка дозволяє таким об’єктам функціонувати.
Комітет рекомендував ДПС, БЕБ і Нацполіції провести масштабний аудит і встановити всі точки, які працюють у тіні, домогтися або їхньої повної легалізації, або остаточного закриття. Держава також очікує реального контролю за дотриманням мінімальних зарплат у мережах АЗС, фіскалізацією операцій та щомісячним оприлюдненням даних про сплачений податок на кожен літр пального і рівень зарплат у кожного оператора.
За даними податкового Комітету, в Україні працює близько 428 нелегальних АЗС, і це лише ті, які вдалося ідентифікувати під час попередніх перевірок. На багатьох із них замість бензину українцям продають фальсифікат — пальне з газового конденсату з домішками хімічних речовин, яким штучно підвищують октанове число. Таке пальне виробляється підпільно, завозиться на нелегальні заправки й продається без документів та без сплати податків.
Але проблема не обмежується «бодягою». Частина заправок отримує «біле» пальне за документами, але продає його «вчорну», переоформлюючи папери на фіктивні операції, щоб допомогти іншим структурам закривати ПДВ. Поширена й інша схема — викуп невиданих чеків: працівники АЗС продають їх підприємствам для штучного завищення витрат.
Не менш токсичною є ситуація із зарплатами: великі мережі декларують середню зарплату на рівні близько 50 тис. грн, тоді як дрібні оператори — нижче 20 тис. грн, що свідчить про масові виплати «в конвертах» і оборот готівки, отриманої від нелегального пального.
Держава вже кілька років намагається обмежити корупційні та тіньові схеми у секторі пального. Сотні ліцензій анульовані, заблоковано понад 5 млрд грн схемного ПДВ, податкове навантаження на літр пального зросло майже у п’ять разів, а середня зарплата по галузі піднялася з 16 до 24 тис. грн. Запроваджено також авансовий платіж із податку на прибуток по кожній АЗС — 60 тис. грн щомісяця, що мало б стимулювати операторів виходити з тіні.
Втім, попри зусилля, остаточно побороти тінь у цій галузі не вдалося. Легальні мережі не завжди готові повністю відмовлятися від практик оптимізації, а корупційний ринок нелегальних заправок продовжує оновлюватися й переформатовуватися.
Останні операції правоохоронних органів демонструють, наскільки глибоко вкорінений цей сегмент. В Одесі детективи Бюро економічної безпеки нещодавно припинили діяльність трьох АЗС, які незаконно зберігали та продавали фальсифіковане пальне. Під час обшуків вилучили майже 20 тонн незаконно виготовленого дизелю та бензину, а також обладнання, резервуари та паливороздавальні колонки.
На Київщині ліквідували нелегальну заправку в Броварському районі: на ній продавали пальне «невідомого походження» без будь-яких документів. Правоохоронці вилучили понад 12 тис. літрів пального, обладнання, фінансову документацію, чорнові записи й готівку. Раніше в області закрили ще одну нелегальну АЗС у Білій Церкві.
Фахівці стверджують, що тіньовий ринок пального роками створює загрозу для державного бюджету через несплату податків, небезпеку для людей через неякісне пальне, корупційні ризики через «дахування» нелегального бізнесу та нерівні умови конкуренції для легальних мереж.
Доручення Комітету Верховної Ради уряду може зрушити ситуацію з мертвої точки: якщо уряд дійсно доб’ється легалізації або демонтажу всіх нелегальних АЗС, паливний ринок отримає прозоріші правила гри, а держава — додаткові мільярди податків. Це буде перший повномасштабний аудит галузі, який здатний вплинути не лише на ціну та якість пального, а й на загальний рівень економічної безпеки країни.
Вікторія Чирва
Image by Matteo Baronti from Pixabay