18 листопада 2025 року. Уряд узявся перезапустити ринок державних лотерей і вперше за багато років встановити повні правила його роботи. Попри загальну підтримку ідеї впорядкування, окремі норми вже викликають застереження щодо того, чи буде конкурс достатньо відкритим та прозорим для всіх учасників.
Ринок державних лотерей в Україні майже десятиліття існував у правовому вакуумі. Після ухвалення закону про державні лотереї уряд мав протягом трьох місяців затвердити весь пакет підзаконних актів, без яких нормальна робота ринку була неможливою: ліцензійні умови, порядок проведення конкурсу, критерії спроможності операторів. Однак цього не сталося. Строк дії старих ліцензій давно сплив, нових правил не було, а закон про ліцензування прямо забороняє притягати до відповідальності компанії, якщо держава не затвердила нових умов. У результаті оператори зберігали право працювати, доки уряд не ухвалить необхідні документи. Вони їх не ухвалювали роками — отже, ринок фактично існував автоматично, без прозорих процедур і зрозумілих вимог.
Оприлюднений нещодавно проект постанови Кабміну має виправити цю ситуацію. Документ пропонує комплексне оновлення: встановлює порядок проведення конкурсу, визначає критерії оцінки учасників, описує ліцензійні умови та правила оплати ліцензії. За розрахунками, наведеними в супровідних матеріалах до проекту постанови, очікувані надходження від плати за ліцензії становитимуть близько 67,2 млн грн на рік.
Разом із ним уряд пропонує нову архітектуру управління ринком. Ліквідована КРАІЛ передала свої функції новоствореному регуляторові PlayСіті, підпорядкованому Мінцифрі. Саме PlayСіті отримує право оголосити перший конкурс, підготувати процедури, перевіряти відповідність учасників, а після завершення воєнного стану — провести новий цикл ліцензування, який має остаточно оформити модель ринку.
У документі чітко визначено, яким має бути сучасний оператор державних лотерей. Він повинен мати центральну електронну систему фіксації ставок і виграшів, технічну інфраструктуру, що забезпечує повний контроль у режимі реального часу, і мережу у щонайменше 5000 терміналів, які перебувають саме у власності компанії, а не в оренді. Центральна система повинна відображати всі операції — кожен продаж, кожен виграш, кожне повернення коштів та кожен невикористаний білет — із точністю до секунди та з розподілом за всіма видами лотерей. Регулятор отримує доступ до цих даних у реальному часі, що покликане мінімізувати будь-які маніпуляції. Усі термінали, які використовуються для продажу, мають бути уніфіковані, марковані унікальними QR-кодами та містити публічну інформацію, яку легко перевірити.
У нових умовах закладено й фінансову частину. Оператор має забезпечити страхування ризиків невиплати виграшів, сформувати резерви виплат, дотримуватися нормативів платоспроможності та підтримувати достатній рівень ліквідності. Згідно з проектом ліцензійних умов, плата за ліцензію, яка видається терміном на 10 років, визначається в розмірі двадцяти восьми тисяч мінімальних заробітних плат, сплачується частинами та є одним із джерел надходжень до держбюджету. Враховуючи, що від 1 січня 2025 року мінімальна зарплата становить 8 тисяч гривень, вартість ліцензії складає приблизно 224 млн грн.
У публічному просторі вже з’явилися зауваження до окремих норм проекту. Так, голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев звернув увагу на те, що низка вимог може ускладнити участь у конкурсі для іноземних компаній. Частина цих норм справді міститься у проекті постанови, і вони потенційно створюють бар’єри для нових гравців, які не працювали в Україні раніше.
Йдеться передусім про вимогу подавати фінансову звітність та аудиторський висновок за попередній рік, що є стандартною процедурою для діючих операторів, але недосяжною для компаній, які планують заходити на ринок через новостворені українські юридичні особи. Крім того, проект вимагає наявності вже функціонуючого вебсайту у доменній зоні .UA та мережі пунктів розповсюдження на території України — обидві умови логічні для операторів, які вже працюють, але практично невиконувані для нового іноземного учасника до отримання ліцензії.
У сукупності такі положення створюють ситуацію, коли потенційний нерезидент не може виконати частину вимог до моменту отримання ліцензії, але ліцензію він може отримати лише після перемоги в конкурсі. Це не означає автоматичної дискримінації, однак ставить питання про те, чи забезпечать нові правила рівні стартові умови для всіх претендентів.
Водночас проект постанови перебуває на етапі обговорення зі стейкхолдерами, і уряд може коригувати окремі норми до моменту затвердження остаточного тексту. Фінальна версія документу визначить конкретні правила проведення конкурсу та подальшу організацію ринку.
Вікторія Чирва
Image by Alejandro Garay from Pixabay