12 листопада 2025 року. Розслідування НАБУ та САП під кодовою назвою «Мідас» виявило масштабну корупційну схему у державному енергосекторі, в епіцентрі якої опинилися не лише топпосадовці «Енергоатома» та Міністерства енергетики, а й люди з найближчого кола президента Володимира Зеленського. Експерти вважають, що розкриття цієї справи стане одним із найважливіших тестів для України на її реальну спроможність боротися з корупцією.
Розслідування виявило механізм, який отримав неформальну назву «шлагбаум». Його суть полягала у вимаганні від контрагентів «Енергоатома» неправомірної вигоди — у середньому 10–15% від вартості контрактів — за своєчасну оплату та збереження статусу постачальника. Практично кожен партнер компанії був змушений сплачувати «вхідний квиток» за можливість працювати з держпідприємством.
Керівником злочинної організації слідство вважає Тимура Міндіча. Він відомий як багаторічний бізнес-партнер і соратник президента Володимира Зеленського, ще до приходу глави держави у політику був співвласником «Студії Квартал 95» та мав спільні проекти з Ігорем Коломойським на «1+1 Медіа». Саме його ім’я, за словами детективів, фігурує у плівках НАБУ під кодовим позивним «Карлсон». Слідство вважає, що, користуючись особистими зв’язками з президентом, Міндіч зумів вибудувати неформальний вплив на енергетичний і навіть оборонний сектор, координуючи дії міністра енергетики Германа Галущенка, міністра оборони Рустема Умєрова та ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова.
Організація діяла через тіньову структуру, створену навколо колишнього заступника голови Фонду держмайна Ігоря Миронюка (псевдо «Рокет») та виконавчого директора «Енергоатома» Дмитра Басова («Тенор»). Вони контролювали закупівлі, кадрові рішення й фінансові потоки за посередництва Міндіча.
Грошові потоки проходили через офіс на Володимирській, 20/1 у центрі Києва — приміщення, що належить родині колишнього депутата Андрія Деркача, обвинуваченого у держзраді. Саме там, за даними слідства, зберігалася «чорна бухгалтерія», а кошти легалізовували через мережу компаній у Європі, на Кіпрі, у Болгарії, на Віргінських островах і навіть у Маврикії.
Через цей «бек-офіс» пройшло близько 100 млн доларів.
На судовому засіданні у Вищому антикорупційному суді прокурор САП уперше публічно назвав імена ключових учасників справи та розповів про роль кожного з них. Він зазначив, що Міндіч одночасно діяв у двох сферах — енергетичній і оборонній. Через Германа Галущенка він контролював рішення у паливно-енергетичному комплексі, а через Рустема Умєрова намагався впливати на закупівлі Міністерства оборони.
Сам Галущенко, за даними розслідування, сприяв діяльності групи, надаючи підлеглим можливість узгоджувати рішення з «Рокетом» і «Карлсоном». Сам він фігурує під псевдонімами «Сигізмунд» і «Професор». Миронюк, за погодженням з ним, формував команду у міністерстві й координував грошові потоки.
Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр і міністр національної єдності, отримав у справі кодове ім’я «Че Гевара». За матеріалами НАБУ, учасники групи передали йому понад 1,2 млн доларів і близько 100 тис. євро готівкою, зокрема 500 тис. доларів — причому уже після того, як він сам став фігурантом іншої справи НАБУ. Передачі відбувалися в офісі на Володимирській або у приватній клініці, що належала одному зі спільників.
Сам Рустем Умєров, який зараз перебуває у Стамбулі на переговорах щодо обміну полоненими, категорично заперечив будь-яку причетність, заявивши, що його зустріч із Міндічем стосувалася контракту на бронежилети, який згодом розірвали через невідповідність продукції. Від Германа Галущенка та Олексія Чернишова жодних коментарів щодо розслідування поки не надходило.
Водночас «Енергоатом» підтвердив факт обшуків і заявив, що повністю співпрацює зі слідством, наголошуючи, що безпека атомних станцій і операційна діяльність компанії не постраждали. Наглядова рада підприємства оголосила про спеціальне засідання й незалежний аудит внутрішніх процесів.
Надійшла реакція і від уряду: прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила про готовність уряду сприяти розслідуванню НАБУ та САП. Наразі Кабмін припинив повноваження наглядової ради «Енергоатому» і анонсував її перезапуск.
У свою чергу президент Зеленський під час вечірнього відеозвернення обмежився сухим висновком, що «кожен, хто будував схеми в енергетиці, має отримати юридичну відповідь, і вироки повинні бути невідворотними».
Операцію «Мідас» уже називають найгучнішим випробуванням для нинішньої влади. Операцію «Мідас» уже називають найгучнішим випробуванням для нинішньої влади. Деякі експерти проводять прямі паралелі з історією Олега Гладковського, який під час правління Петра Порошенка став символом корупційного скандалу в оборонній сфері. Як і тоді, у центрі нинішнього розслідування — довірена особа президента, близький партнер, залучений до вирішення задачі особливої важливості, де переплелися великі гроші, державні інтереси та війна.
Експерти припускають, що, як у кейсі Порошенка-Гладковського, Зеленський навряд чи міг не знати про розподіл фінансових потоків. І якщо у 2019-му цей скандал став точкою неповернення для Порошенка, то нинішній може обернутися тим самим викликом для Зеленського.
Аналітики наголошують, що від реакції Банкової залежить не лише доля кількох чиновників, а й довіра до самої ідеї антикорупційної реформи. На думку виконавчого директора Українського Інституту майбутнього Вадима Денисенка, цього разу владі не вдасться застосувати звичну комунікаційну стратегію, коли одна проблема вирішується через створення іншої. «Рівень скандалу не дозволяє застосувати цю стратегію зараз. Тому затягування часу з відставками, як на мене, матиме довготривалі негативні наслідки», – вважає експерт.
На його думку, ця історія вийшла за межі корупції і навіть заробляння на війні, перейде на міжнародний рівень і матиме значний вплив на питання переговорів із зарубіжними донорами.