30 жовтня 2025 року. Попри війну, енергетичні ризики та нестабільність економіки, українці продовжують збільшувати свої заощадження в банках. Згідно з повідомленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за дев’ять місяців 2025 року сума депозитів українців зросла на 123,2 мільярда гривень і вперше перевищила 1,5 трильйона гривень. Це рекорд за всю історію спостережень.
Лише у вересні громадяни додали на рахунки ще 23,4 мільярда. Для порівняння, станом на 1 серпня сума вкладів у банках-учасниках ФГВФО становила 1 трильйон 482,6 мільярда гривень. Тобто всього за два місяці приріст склав понад 32 мільярди. Всього в системі Фонду гарантування перебувають 60 банків, у яких відкрито понад 71 мільйон вкладів громадян і фізичних осіб-підприємців.
Переважна частина депозитів — гривневі. Національна валюта становить майже дві третини всіх заощаджень: 998 мільярдів гривень проти 517,4 мільярда у валюті. Попри низькі відсоткові ставки за валютними вкладами (у середньому 0,9% річних проти 10,9% за гривневими), близько третини вкладників все ж зберігають заощадження у доларах та євро.
Лідерами за сумою депозитів залишаються державні банки. Згідно зі статистикою за вересень, у ПриватБанку громадяни тримали 558,5 мільярда гривень, в Ощадбанку — 225,8 мільярда. На третьому місці приватний Універсал Банк, на рахунках якого 119,6 мільярда гривень. Серед банків із іноземним капіталом найактивнішими є Райффайзен Банк (86,0 млрд) та Укрсиббанк (67,8 млрд).
На думку експертів, рекордне зростання депозитів відображає кілька тенденцій.
- По-перше, громадяни почали більше довіряти банкам — завдяки стабільності фінансової системи, зниженню інфляції та прогнозованій політиці НБУ.
- По-друге, банки приваблюють клієнтів високими гривневими ставками, які залишаються на рівні близько 11% річних, що частково компенсує інфляційні ризики.
- По-третє, вирішальну роль відіграли 100% гарантії Фонду гарантування вкладів, запроваджені у квітні 2022 року. Вони діють протягом воєнного стану та ще три місяці після його завершення, що фактично усунуло страх втратити заощадження навіть у разі банкрутства банку.
Для банківського сектору така поведінка населення означає приплив ліквідності — тобто ресурс, який може працювати на кредитування бізнесу та підтримку економіки.
Водночас офіційна статистика Фонду демонструє і зворотний бік цього зростання — глибоку нерівність у розподілі заощаджень.
Так, 41% вкладників мають на рахунках менше ніж 10 гривень, тоді як лише 0,6% клієнтів із вкладами понад 600 тисяч контролюють понад половину всіх грошей у банківській системі. Варто відзначити, що чимало з цих «нульових» або «копійчаних» рахунків — це технічні залишки: неактивні картки, закриті депозити, рахунки для соцвиплат чи ФОПів, де кошти не використовуються. Вони враховуються у загальній кількості вкладів, але фактично не відображають реальні заощадження.
Але тенденція очевидна: відбувається концентрація фінансових ресурсів у невеликої частини населення. Це відображає загальну соціальну картину країни у стані війни: частина громадян втратила доходи, а інша — накопичила капітал, скориставшись валютною стабільністю та зростанням доходів у певних галузях (експорт, ІТ, фінанси, оборонні контракти).
Згідно із законом, після завершення воєнного стану рівень гарантій за вкладами знизиться до 600 тисяч гривень. Це може вплинути на поведінку великих вкладників і створити нові ризики для системи. Фонд гарантування вже готує механізми поступового переходу, щоб уникнути різких відтоків депозитів.
Аналітики вважають, що утримати довіру вкладників допоможе подальша стабільність курсу гривні, передбачувана монетарна політика НБУ та реальна прибутковість депозитів після оподаткування й інфляції.
Вікторія Чирва
Image by Gino Crescoli from Pixabay