22 жовтня 2025 року. Верховна Рада підтримала в першому читанні проект державного бюджету на 2026 рік. Документ викликав такий інтерес серед депутатів, що до нього внесли аж 3339 правок, – найбільше за останні дев’ятнадцять років. У новій редакції державного кошторису посилено соціальний акцент.
Як зазначила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа, сукупна вартість усіх поданих змін перевищила сім трильйонів гривень — це майже півтора обсяги усього бюджету наступного року. Частина пропозицій не відповідала вимогам регламенту, а після засідань комітету до розгляду рекомендовано лише 63 правки, з яких парламент підтримав не всі. Відхилені, зокрема, ініціативи про додаткове фінансування ветеринарних вакцин, гідрометеорологічного центру, грантових програм для овочесховищ і про перенаправлення коштів з політичних партій на потреби ЗСУ.
Водночас комітет порадив уряду під час підготовки до другого читання розглянути можливість збільшення оборонних видатків — передусім на закупівлю озброєння, потреби підрозділу «Альфа» СБУ та Служби зовнішньої розвідки.
Окрему увагу депутати приділили освітній сфері. Бюджетний комітет запропонував уряду підготувати нову модель оплати праці педагогів середньої школи, щоб підвищення зарплат було реальним, а не номінальним. Йдеться про зростання заробітків учителів на 50% і викладачів вищої школи — з 1 січня 2026 року. Для цього, за підрахунками Мінфіну, у кошторисі закладено 41,8 млрд грн. Підвищення здійснюватиметься у два етапи — на 30% з початку року та ще на 20% із вересня.
Профільний комітет також наполягає на збільшенні фінансування програм із забезпечення пацієнтів із рідкісними захворюваннями. До вже запланованих 15 млрд грн урядові радять додати додатковий ресурс.
Міністр фінансів Сергій Марченко визнав, що бюджет-2026 є одним із найскладніших за роки війни. За його словами, нині тривають активні переговори з міжнародними партнерами щодо покриття дефіциту, тому кожне нове збільшення видатків має супроводжуватися вказанням конкретного джерела фінансування. Водночас уряд гарантує повне та ритмічне фінансування сектору безпеки й оборони, який залишається основним пріоритетом.
Отже, ключові показники державного бюджету:
Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трлн грн, доходи — 2,8 трлн грн. Усі податкові надходження спрямовуються на фінансування оборони, а решта витрат покриватиметься за рахунок міжнародної допомоги, обсяг якої уряд оцінює у 44 млрд доларів. При цьому джерела для приблизно 18 млрд з цієї суми ще уточнюються.
Документ побудований за «сценарієм 2», який передбачає продовження війни протягом 2026 року. На цій основі визначено прогноз зростання реального ВВП на 2,4%, інфляції — на 9,9%, а державного боргу — до 106% ВВП.
Згідно з документом, уряд планує підвищити мінімальну зарплату до 8647 гривень на місяць (зростання на 8,1%) і 52 гривень погодинно. Середня зарплата, за оцінками Мінекономіки, досягне 30 032 гривень, що на 16% більше, ніж у поточному році.
Прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року збільшиться до 3209 гривень на особу. Для дітей до шести років — 2817 грн, від шести до вісімнадцяти — 3512 грн, для працездатних — 3328 грн, а для тих, хто втратив працездатність, — 2595 грн. Мінімальна пенсія зросте відповідно до цього показника. Субсидії та пільги залишаться на рівні 42,3 млрд грн, що дозволить підтримати близько 2,7 млн домогосподарств.
Середній прогнозний курс гривні закладено на рівні 45,7 грн за долар і 49,4 грн за євро. Це розрахункові величини, які не визначають політику НБУ, а використовуються виключно для бюджетного планування.
Очікується, що до другого читання уряд уточнить показники та врахує частину парламентських рекомендацій. Остаточне ухвалення бюджету заплановано до 20 листопада. У фокусі залишатимуться дві головні теми — стале фінансування оборони та поступове відновлення соціальних стандартів, заморожених у роки війни.
Вікторія Чирва
Image by OpenClipart-Vectors from Pixabay