24 жовтня 2025 року. Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку без змін — на рівні 15,5% річних, починаючи з 24 жовтня 2025 року. Це вже п’яте поспіль засідання, на якому регулятор зберігає ставку, попри уповільнення інфляції. При тому, що більшість експертів очікували її незначного зниження.
Як пояснив голова НБУ Андрій Пишний, упродовж останніх місяців ціни зростали повільніше, ніж очікувалося, але інфляційні очікування залишаються підвищеними, а проінфляційні ризики зросли — передусім через енергодефіцит та зростання бюджетних потреб. За його словами, у таких умовах збереження відносно жорстких монетарних умов необхідне, щоб підтримати привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку і поступове зниження інфляції до цільових 5% на середньостроковому горизонті.
Попри позитивну динаміку цін, Нацбанк вважає, що фундаментальний ціновий тиск в економіці залишається значним. Споживча інфляція у вересні знизилася до 11,9% у річному вимірі, а базова — до 11,0%, однак темпи зниження є повільними.
Основними чинниками залишаються високі витрати бізнесу на оплату праці та енергоресурси, а також адміністративно регульовані тарифи, які зростають швидше за інші ціни. У результаті окремі компоненти базової інфляції — передусім послуги та оброблені продукти харчування — не демонструють сталого зниження.
Водночас інфляційні очікування, за оцінками НБУ, не покращуються: населення відчуває зростання вартості життя і очікує подальшого підвищення цін, а бізнес і експерти не очікують швидкого повернення до цільових показників. Єдина група, в якої зафіксовано певне поліпшення очікувань, — банки.
Регулятор прогнозує, що інфляція становитиме 9,2% у 2025 році, 6,6% у 2026-му і досягне 5% наприкінці 2027 року.
За оцінками НБУ, українська економіка продовжує відновлюватися, однак її зростання залишається стриманим через наслідки війни. У третьому кварталі 2025 року економічна активність пожвавилася завдяки жнивам ранніх культур, стійкому споживчому попиту та кращій ситуації в енергосекторі. Проте руйнування енергетичної та газовидобувної інфраструктури восени, а також дефіцит робочої сили обмежують подальше відновлення.
У зв’язку з цим Нацбанк знизив прогноз зростання ВВП на 2025 рік із 2,1% до 1,9%. У 2026-му очікується зростання на 2%, у 2027-му — на 2,8%, головно завдяки інвестиціям у відбудову та оборонну промисловість, покращенню врожаїв і поступовій стабілізації міграційних процесів.
Водночас позитивним фактором залишається міжнародна допомога, якої достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету. З серпня по жовтень Україна отримала понад $13 млрд зовнішнього фінансування, а до кінця року очікується ще близько $15 млрд.
Попри обережну риторику НБУ, ринок очікував іншого кроку. Згідно з опитуванням інвестиційної компанії ICU, більшість фінансових аналітиків передбачали, що НБУ розпочне цикл зниження ставки вже у жовтні, зменшивши її на 0,5 п.п. — до 15%.
За словами фінансового аналітика ICU Михайла Демківа, понад 60% опитаних очікували ставку 15%, тоді як лише близько 30% вважали доцільним залишити 15,5%. Ще менше респондентів орієнтувалися на варіанти 14,5% чи 16%.
Демків зазначив, що ринок “переоцінив готовність Нацбанку до пом’якшення політики”, тоді як сам регулятор обрав шлях максимальної обережності. “Після періоду енергетичних атак та високих бюджетних ризиків логічно утримати ставку, аби не дестабілізувати очікування”, — прокоментував він.
Таким чином, жовтневе рішення НБУ стало сюрпризом для більшості учасників ринку, хоча й виглядає логічним з погляду регулятора, який прагне зберегти стабільність гривні й уникнути передчасного послаблення монетарної політики. Попри сповільнення темпів зростання цін, регулятор вважає передчасним знижувати вартість грошей у країні, яка перебуває під впливом воєнних ризиків, енергетичної нестабільності та великої залежності від зовнішнього фінансування. Перші сигнали про можливе пом’якшення монетарної політики, за прогнозом НБУ, з’являться на початку 2026 року — якщо економіка збереже стійкість, а інфляція продовжить знижуватися до цільового рівня у 5%. Водночас НБУ підкреслює, що може відкласти пом’якшення політики, якщо ризики для цінової стабільності посиляться, — зокрема у випадку поглиблення енергетичної кризи або неритмічного зовнішнього фінансування.