21 жовтня 2025 року. Через дефіцит кадрів і мобілізацію чоловіків український ринок праці переживає трансформацію. У відповідь держава запустила програму перекваліфікації, що дозволяє жінкам опановувати технічні та робітничі спеціальності.
Йдеться про експериментальний проект, який реалізує Державна служба зайнятості. Ініціатива розвивається в межах державної програми «Ваучер на навчання» і вже показує відчутні результати.
Станом на жовтень 2025 року понад 870 жінок беруть участь у програмі, опановуючи 31 спеціальність — від верстатниці та трактористки до операторки котельні чи водійки тролейбуса. 416 учасниць уже завершили навчання, і 319 із них успішно працевлаштовані, ще 457 продовжують навчання. Від бізнесу надійшло 464 заявки на підготовку нових працівниць, що свідчить про реальний попит на кадри у виробничих і технічних галузях.
За словами директорки Служби зайнятості Юлії Жовтяк, попередньо саме роботодавці визначали, які професії слід відкрити для жінок. «Ми опитали компанії, на які умовно “чоловічі” спеціальності вони готові брати жінок. На основі цього сформували перелік із 31 професії. Уже маємо понад 450 заяв і близько 900 жінок у навчанні, третина з них — уже працевлаштовані», — повідомила Жовтяк в інтерв’ю РБК-Україна.
Найбільше заявок подано на навчання за напрямами верстатниця деревообробних верстатів (286), трактористка (164) та операторка котельні (168). Лідерами за кількістю учасниць стали Житомирська, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Рівненська та Волинська області.
Програма передбачає безкоштовне навчання — його фінансує Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування. Участь можуть брати навіть жінки без попередньої освіти, адже для цієї програми формальні освітні вимоги не обов’язкові. Щоб забезпечити доступність, служба компенсує витрати на проїзд і проживання під час навчання, яке може тривати від трьох місяців до півтора року, залежно від спеціальності, після чого випускниці отримують диплом або сертифікат державного зразка.
Роботодавці, які подали заявки, погоджуються чекати до кількох місяців, поки майбутні фахівчині завершать навчання. Це свідчить про високий попит на кваліфіковані кадри, який нині відчувають аграрний, виробничий і транспортний сектори.
Як розповідає керівниця управління професійного навчання Державної служби зайнятості Лілія Грабовська, тенденція приходу жінок у технічні професії не є зовсім новою, але саме під час війни вона посилилася.
«Жінки завжди були присутні у фізично складних і технологічних професіях. Проте зараз, через мобілізацію чоловіків і кадровий дефіцит, вони активніше опановують ці напрямки, перекваліфіковуються і не бояться конкуренції», — зазначає Грабовська.
За словами Лілії Грабовської, жінки становлять близько 80% усіх зареєстрованих безробітних і дедалі частіше шукають можливість навчитися новій спеціальності замість звичних «жіночих» сфер. Водночас перехід у технічні професії не обходиться без труднощів. Один із головних викликів — технічна й побутова неготовність окремих підприємств до прийому працівниць. На деяких виробництвах досі відсутні окремі роздягальні, душові та санітарні кімнати, уніформа та засоби захисту не завжди адаптовані під жіночу фізіологію, а частина обладнання потребує модернізації, щоб зменшити фізичне навантаження. Це створює додаткові бар’єри для тих, хто лише починає працювати у традиційно чоловічих колективах.
Заради справедливості варто зазначити, що чимало роботодавців уже роблять кроки назустріч — адаптують робочі місця, оновлюють техніку, створюють комфортні побутові умови. На багатьох підприємствах з’явилися окремі роздягальні, душові, кімнати відпочинку й навіть дитячі кімнати.
Ще один виклик — відсутність наставниць. Йдеться не про те, що чоловіки не можуть навчати колег-жінок, а про нестачу досвідчених працівниць, які могли б бути прикладом для новачок. На підприємствах, де раніше працювали виключно чоловіки, така підтримка особливо важлива — вона допомагає швидше адаптуватися і руйнує стереотипи.
За словами Лілії Грабовської, у робітничих спеціальностях оплата праці не залежить від статі, а визначається обсягом виконаних робіт і тривалістю зміни. «Якщо це робітничі професії, то немає розмежування жіночої і чоловічої заробітної плати. Є різниця лише за форматом роботи — скільки часу жінка може відпрацювати», — наголошує вона. Сучасне обладнання — автоматизовані верстати, комп’ютеризовані котельні, сільськогосподарська техніка з електронним керуванням — суттєво зменшило фізичні навантаження, тому жінки працюють у тих самих умовах і на тих самих ставках, що й чоловіки.
Програма для жінок є частиною ширшої політики держави щодо перекваліфікації населення. Якщо до 2022 року служба видавала близько тисячі ваучерів на навчання щороку, то нині цей показник сягнув 25 тисяч. Більшість із них отримують люди віком 45+ (понад 17 тис.), внутрішньо переміщені особи (понад 5 тис.), люди з інвалідністю (1,5 тис.) та ветерани (понад 800 осіб).
Крім того, Державна служба зайнятості також модернізує свої сервіси: нещодавно запущено онлайн-платформу «Тренди ринку праці», де можна дізнатися про актуальні вакансії, рівень зарплат і затребувані спеціальності.