16 жовтня 2025 року. Українські банки знову опинилися в центрі фіскальної гри. У Верховній Раді готують законопроект, який підвищить ставку податку на прибуток для банків до 50 % у 2026 році. Це вже третя спроба уряду отримати додаткові надходження від фінансового сектору за роки війни. Ініціатори законопроєкту переконують, що частина прибутків банків має бути спрямована на підтримку бюджету та оборони. Банки ж попереджають: підвищення податку може скоротити їхні капітали, зменшити обсяги кредитування й посилити невизначеність у податковій політиці.
Профільний комітет парламенту вже схвалив документ, що передбачає не лише підвищення ставки, а й заборону враховувати збитки минулих років під час розрахунку податку. Ініціатор законопроекту, голова фінансового комітету Данило Гетманцев, пояснює цей крок потребою у фінансуванні зростаючих оборонних витрат.
За словами депутата, банки у 2024–2025 роках демонструють стабільне зростання прибутковості, головно завдяки операціям із державними цінними паперами та депозитними сертифікатами НБУ. Тож держава, на його думку, має право частину такого «гарантованого доходу» повернути до бюджету.
Очікується, що нова ставка забезпечить щонайменше 15–20 млрд грн надходжень у 2026 році.
Ще у 2022-му банки сплачували податок на прибуток за базовою ставкою 18%. Але вже наступного року Верховна Рада підняла її до 50% — як тимчасовий захід для підтримки бюджету під час війни. Тимчасовість виявилася відносною: у 2024-му парламент повторив рішення, а в 2025-му повернув ставку до25 %, запевнивши, що фіскальний тиск знижено.
Тепер — новий виток. І хоча підвищення заплановано лише на 2026 рік і не матиме зворотної дії, у банків це рішення викликає відчуття déjà vu. Фінансисти побоюються, що підвищений податок поступово перетворюється на звичну практику, а не на виняток для кризових років.
Національний банк поставився до ініціативи стримано. Голова НБУ Андрій Пишний наголосив, що часті зміни податкової політики створюють ризики для стабільності фінансової системи. За його словами, банки й без того залишаються одним із головних джерел фінансування держави, володіючи майже половиною всіх облігацій внутрішньої держпозики.
Банківська спільнота критикує законопроект різкіше. Представники великих установ наголошують: заборона врахування старих збитків знизить капітал банків і змусить акціонерів докапіталізовувати установи. Крім того, зменшення прибутковості обмежить можливості для кредитування бізнесу, особливо в умовах, коли корпоративний сектор потребує ресурсів для відновлення.
Керівники банків додають, що податкова непередбачуваність погіршує інвестиційний клімат — і може відлякати потенційних покупців державних банків, які готуються до приватизації. У приватному секторі рішення називають «непропорційним тиском» і нагадують, що державні банки й так перераховують більшу частину прибутку у вигляді дивідендів.
Для уряду підвищення виглядає привабливим: банківський сектор справді залишається одним із небагатьох, що стабільно генерує прибутки. За даними НБУ, за вісім місяців 2025 року сукупний прибуток банків перевищив 240 млрд грн, значна частина яких припала саме на операції з державними паперами.
Однак для економіки загалом ефект може бути зворотним. Вищий податок скоротить капіталізацію банків, а отже, і їхні кредитні можливості. Бізнес, який сьогодні і без того стикається з високими ставками й дефіцитом кредитних ресурсів, може залишитися без підтримки.
Більше того, підвищення податку загострює питання довіри — не лише до банків, а й до держави. Кожна зміна правил змушує учасників ринку працювати з поправкою на політичні ризики. І хоча в уряді називають це “тимчасовим рішенням”, досвід попередніх років показує: у кризових умовах тимчасові податки часто живуть довше, ніж планувалося.
Вікторія Чирва
Image by Qubes Pictures from Pixabay