13 жовтня 2025 року. Після чергового обстрілу енергетичної інфраструктури та подальшого відключення світла у Києві та інших містах продавці генераторів, зарядних станцій та павербанків швидко зорієнтувалися: значно підвищили ціни. Це не лише обурило покупців, але й зацікавило податкову службу.
Коли в результаті обстрілу Києва та інших регіонів люди залишилися без електрики й води майже на добу, країною прокотилася знайома хвиля ажіотажу. Люди знову кинулися скуповувати генератори, павербанки, зарядні станції, перехідники, подовжувачі. І вже за кілька днів ціни на техніку для резервного живлення почали зростати так само стрімко, як і в найтемніші дні зими 2022-го.
Цього разу навіть держава не залишилася осторонь. Про ситуацію офіційно заявила виконувачка обов’язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух. За її словами, попит на пристрої резервного живлення зріс настільки різко, що дехто з продавців почав переглядати ціни буквально щогодини. «Протягом останнього тижня вартість деяких моделей збільшилася до тридцяти відсотків. У той час, як люди сиділи без електрики та води по 12-18 годин, а енергетики робили все, щоб повернути світло в наші домівки, дехто вирішив підзаробити. Ми вже фіксуємо факти стрімкого підвищення цін — у деяких випадках на одну й ту саму зарядну станцію ціна зросла більш ніж на дві тисячі гривень протягом двох годин», — наголосила очільниця ДПС.
Податкова відреагувала, бо скарги надходили з усіх регіонів.
У магазинах, де ще вранці можна було купити зарядну станцію середнього класу за 18–19 тисяч гривень, уже до вечора ціна сягала 21–22 тисяч. Схожа ситуація — і з павербанками: найпопулярніші моделі на 20–30 тисяч міліампер-годин за день додавали в ціні по кілька сотень гривень. У соціальних мережах користувачі ділилися скріншотами, де різниця між старою та новою ціною однієї й тієї ж позиції становила понад 10%. Іноді — просто протягом двох-трьох годин.
Цей сценарій Україна вже проходила. Восени 2022 року, після перших масованих ударів по енергетичній системі, ціни на портативні генератори підскочили на 30–60% усього за кілька днів. Люди стояли в чергах біля магазинів, ловили нові партії в інтернеті, скуповували навіть виставкові зразки. Найдоступніші бензинові генератори потужністю 1–1,5 кіловата буквально зникли, залишалися лише дорожчі моделі — і середній чек зростав, навіть якщо офіційно ніхто не підвищував цінник на всі товари одразу.
У 2023 році, коли держава скасувала пільги на імпорт генераторів і повернула ПДВ та мито, ритейлери теж відреагували блискавично. Уже за кілька тижнів ціни зросли на 5–10%, а деякі постачальники почали продавати залишки «пільгових» партій дорожче, ніж коштували нові. На той час економісти пояснювали: ринок діє за законом попиту, але суспільство — за законом виживання. Коли світло зникає, ніхто не має часу вичікувати «справедливу» ціну.
У 2024-му, після ще однієї хвилі атак, уряд знову розширив перелік енергообладнання, звільненого від ПДВ і мита. Це тимчасово знизило середні ціни, але не ліквідувало головну проблему — спекулятивні підвищення в пікові дні.
Коли в країні вимикають електрику на кілька годин або діб, частина продавців знову «підкручує» прайс-листи. У великих торговельних мережах з’являються повідомлення про «тимчасову відсутність акцій» або «оновлення вартості у зв’язку з курсом». Фактично це означає одне — ринок готується заробити на темряві.
Роздрібні мережі захищаються аргументом про зростання оптових цін і витрат на логістику. Але експерти звертають увагу, що саме «моментні» стрибки в межах кількох годин не мають економічного підґрунтя — це радше спекуляція, коли попит вибухає, а покупці готові платити будь-яку ціну. На маркетплейсах розкид вартості однієї моделі може сягати тисяч гривень, а «гарячі» товари змінюють ціну по кілька разів на добу.
Поведінка покупців лише підсилює цю динаміку. З досвіду 2022–2023 років українці пам’ятають, як дефіцит генераторів тривав тижнями, тому тепер воліють діяти наперед. У соцмережах поширюються поради «купуйте зараз, бо завтра буде дорожче», і ця колективна паніка стає своєрідним пророцтвом. Навіть ті, хто вже має резервне живлення, оновлюють свої пристрої, створюючи додатковий тиск на ринок.
Податкова служба закликає ритейлерів утриматися від накруток і нагадує, що фіксує факти зловживань. Але за відсутності державного регулювання цін у цьому сегменті вплив контролю обмежений.
Деякі економісти нагадують, що Україна живе в умовах ринкової економіки, де ціна формується виключно попитом і пропозицією, а будь-яке адміністративне втручання держави може мати протилежний ефект — спричинити дефіцит, тінізацію продажів або порушити баланс між учасниками ринку. Тому, на їхню думку, завдання держави — не диктувати ціну, а забезпечувати прозорість і чесну конкуренцію, аби споживач міг сам обирати, кому довіряти свої гроші. Максимум, що може зробити ДПС, — звернути увагу громадськості й змусити продавців тимчасово «пригальмувати» апетити. Щодо покупців, то вони заспокоюють себе тим, що як тільки напруга в енергосистемі спадає, ціни також поступово стабілізуються. До наступного блекауту.
Вікторія Чирва
Image by Alexandra_Koch from Pixabay