14 жовтня 2025 року. В Україні офіційно запрацював інститут лобіювання — новий механізм відкритого впливу бізнесу, асоціацій і громадських організацій на державну політику. Після запуску Реєстру прозорості зареєструвалися перші десятки лобістів, сформувалася професійна асоціація, і навіть Вища школа лобізму, що має навчати фахівців діяти прозоро й етично.
Нагадаємо, закон «Про лобіювання» набув чинності на початку вересня 2025 року. Документ уперше надав законні механізми впливу на ухвалення державних рішень. Одночасно Національне агентство з питань запобігання корупції запустило головний інструмент його реалізації — Реєстр прозорості, відкриту публічну платформу, що збирає й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність.
Станом на 30 вересня 2025 року у Реєстрі прозорості зареєстровано 73 суб’єкти лобіювання, серед яких 39 юридичних осіб (від імені яких діють 113 осіб) і 34 фізичні особи. Одна людина припинила діяльність, тож загальна кількість офіційних лобістів становить 147 осіб. Уже через кілька днів, за даними НАЗК, кількість зареєстрованих суб’єктів зросла до 84, що свідчить про поступове розширення цього нового для України ринку.
У структурі зареєстрованих юридичних осіб найбільше товариств з обмеженою відповідальністю (16), далі йдуть асоціації (8), акціонерні товариства (5), адвокатські об’єднання (3), спілки об’єднань громадян (3), громадські спілки (2) і ще два суб’єкти з іншими організаційно-правовими формами. Таким чином, у Реєстрі присутні як приватний бізнес, так і професійні об’єднання та громадські організації.
НАЗК навіть визначило найбільш популярні сфери для лобіювання. Так, найактивніші лобісти працюють у сферах економічної, фінансової та регуляторної політики — цей напрям обрали 54 суб’єкти. Лише трохи менше — 53 — зосереджені на правоохоронній діяльності. Також популярними залишаються інновації та цифрові трансформації (49 суб’єктів), транспорт і інфраструктура (47), екологічна, аграрна та земельна політика (45). Найменше зацікавлення викликає сектор молоді та спорту, який обрали лише 26 лобістів.
Попри амбітний старт, перші тижні дії закону виявили низку практичних і законодавчих прогалин. Зокрема, держава досі не визначила окремий КВЕД для лобістської діяльності, що ускладнює податковий облік і юридичну кваліфікацію професії.
Заступниця голови Національної асоціації лобістів України Ірина Шаповалова пояснює, що нині лобістів формально відносять до категорії «діяльність у сфері зв’язків із громадськістю». Однак така класифікація не відображає правової сутності їхньої роботи.
«Наявність власного КВЕДу — це не лише технічна, а й репутаційна складова для галузі. Це дозволить чітко відмежувати професійне лобіювання від PR чи політичного консалтингу», — наголосила вона.
Також учасники ринку скаржаться на технічні недоліки самого Реєстру, який веде НАЗК. Деякі адвокатські об’єднання спершу реєструвалися як юридичні особи, а згодом дублювали заявки як фізичні — через недосконалість інтерфейсу та неочевидні вимоги до документів. З іншого боку, лобісти визнають, що, попри труднощі, створення публічного Реєстру – це необхідний крок до легалізації впливу на політику. Адже будь-яка взаємодія з парламентом чи міністерствами залишатиме слід у звітах. А значить, більше прозорості та професійності.
Як стверджують в НАЗК, надалі вони планують регулярно оновлювати дані Реєстру прозорості та публікувати аналітичні звіти. Експерти очікують, що до кінця року кількість зареєстрованих лобістів може подвоїтися, адже чимало компаній і професійних асоціацій ще готують документи для реєстрації.