9 жовтня 2025 року. В Україні понад 10 операторів шерингу електросамокатів, тисячі транспортних засобів на вулицях і сотні аварій щороку. Вони стали частиною міського ландшафту — але досі залишаються у правовій сірій зоні. Тепер депутати готують нові правила, які мають перетворити електросамокат на повноцінного учасника дорожнього руху з чіткими обмеженнями й відповідальністю.
Слід відзначити, що останніми роками електросамокати набули шаленої популярності в Україні: їх можна зустріти на кожному кроці, їхня вартість цілком помірна, кермувати можуть навіть діти. Не дивно, що цей бізнес приваблює операторів: зараз в Україні подібні послуги представляють понад 10 фірм, основні з яких – Bolt, Kiwi та Jet Ride. Популярність зумовлена кількома чинниками: по-перше, це транспорт «останньої милі» із низьким бар’єром входу для оператора; по-друге, сезонна й подієва еластичність попиту (туристичні центри, ділові райони); по-третє, прості для користувача тарифи.
За словами засновника сервісу Jet Ride Дмитра Попова, середній чек у Києві становить 45–50 грн, вандалізм ушкоджує близько 1% флоту на рік, а за правильною операційною моделлю маржинальність бізнесу може сягати до 40% на рік. Ринок операторів за три роки, попри війну, подвоївся. За оцінками на основі звіту Future Market Insights, глобальний ринок шерингу електросамокатів оцінюється у $3,38 млрд у 2025 році (з перспективою зростання до $10,3 млрд до 2035 року). Відповідно, український сегмент шерингових електросамокатів станом на 2025 рік може сягати 150–200 млн грн, а кількість користувачів — близько 150–200 тис.
Ідилічну картину псує лише безпекова статистика, яка, власне, і тисне на політиків, змушуючи ухвалювати відповідні рішення: за словами одного з авторів законопроекту Олександра Горенюка, лише за січень–вересень 2025 року поліція оформила 1144 ДТП за участю електросамокатів та іншого легкого електротранспорту, 14 людей загинули, 765 — травмовані. Окремо судова статистика показує 71 судову справу, пов’язану з «самокатниками», у 2024-му — на 42% більше, ніж у 2023-му.
Першу спробу комплексного врегулювання цього питання Рада зробила ще у вересні 2020 року — законопроєкт №3023 ухвалили за основу, пропонуючи запровадити нову категорію учасників руху (ЛПЕ) для електросамокатів, моноколес та гіроскутерів, прибрати їх із тротуарів і зобов’язати обладнання світлоповертачами та шоломами. Після суспільної дискусії документ «завис» між читаннями. Водночас у 2023-му запрацював «рамковий» закон №8172, який легалізував ЛПЕ в базових поняттях, залишивши деталізацію ПДР на уряд.
Нещодавно парламентський підкомітет з питань безпеки дорожнього руху підтримав до другого читання оновлений законопроект №3023 про персональний електротранспорт. Поштовхом до повернення законопроєкту стала статистика ДТП та звернення міських рад, які фактично не мають інструментів впливу на операторів. Депутати кажуть, що врегулювання не лише підвищить безпеку, а й зменшить кількість конфліктів між пішоходами, велосипедистами й користувачами електротранспорту.
Ключові ідеї документу:
- зробити електросамокати та інший ЛПЕ повноцінними учасниками дорожнього руху з визначеним режимом;
- рух тротуарами — лише для дітей (з віковою градацією режимів: до 7 років — виключно з наглядом дорослих; 7–14 — тротуари/велодоріжки/дворові території/парки; з 14 років — велодоріжки, а за їхньої відсутності — край проїжджої частини);
- впровадження нового дорожнього знаку «Рух електросамокатів заборонено» для позначення локальних заборон;
- забезпечення права громад самостійно визначати зони заборони руху;
Закон має набути чинності через три місяці після опублікування.
Порівняно з першою редакцією, із тексту прибрали «жорсткі» норми щодо фіксованої швидкості, шоломів і світлоповертачів на рівні закону — ці пункти винесуть у підзаконні акти.
До речі, у деяких містах України не стали чекати рішення на рівні держави та вирішили прийняти його самостійно. Так, в Івано-Франківську з середини жовтня 2025 року запроваджується заборона руху електросамокатів (а також електровелосипедів, сігвеїв тощо) у центральній пішохідній зоні міста. Рішення ухвалили після серії інцидентів і скарг, зокрема після наїзду на шестирічну дитину у вересні. Місто встановлює заборонні знаки, а прокатні оператори «перепрошили» геозони, щоб самокати автоматично не заїжджали до «червоного периметра» (стометрівка/вул. Незалежності та прилеглі пішохідні вулиці). Контроль здійснюватимуть муніципальні інспектори та поліція.
Фактично Франківськ демонструє той механізм, який і пропонує Рада: рух тротуарами — тільки для дітей, а громада має право позначати в місті «червоні зони» спеціальним знаком і вимагати від шерингових сервісів технічного геообмеження. Якщо закон №3023 ухвалять у цілому, подібні правила зможуть швидко масштабувати інші міста — із чіткою правовою опорою і єдиними підходами.
Вікторія Чирва
Image by Shary Reeves from Pixabay