8 жовтня 2025 року. В Україні розпочинається новий опалювальний сезон. Цього року, як і трьох попередніх, він знову проходить у надзвичайних воєнних умовах, з ризиками для енергетичної інфраструктури та обмеженими ресурсами. Комунальники обіцяють уникати поспішного запуску, щоб зберегти ресурси й не перевантажувати мережі. Водночас уряд гарантує, що навіть у разі ударів країна зможе забезпечити тепло у домівках громадян.
Наразі підготовка триває в усіх регіонах, і деякі міста вже почали підключати соціальні та освітні об’єкти до тепла. Першою ще 24 вересня подачу тепла розпочала Рівненщина, де тепло подали в медичні заклади, школи та дитсадки. З 1 жовтня до опалення підключили освітню та соціальну інфраструктуру інших областей – зокрема, Львівської, Хмельницької та Херсонської.
В уряді стверджують, що готові включити тепло 15 жовтня, однак попереджають, що ситуація може змінюватися залежно від погоди та безпекової ситуації. За словами прем’єр-міністра Юлії Свириденко, всі відповідальні структури мають забезпечити стабільне проходження зими навіть попри обстріли.
“Стабільне проходження опалювального сезону — ключова тема. Ми заслухали доповіді відповідальних державних органів і голів ОВА щодо стану підготовки до зими. Очікуємо завершення всіх процедур до 15 жовтня”, — сказала Свириденко.
Голова уряду наголосила, що реакція на атаки має бути швидкою, світло і тепло мають бути забезпечені незалежно від дій ворога. Особливу увагу уряд приділяє прифронтовим громадам, де системи теплопостачання особливо вразливі.
За інформацією Кабміну, триває накопичення запасів палива, перевіряється стан газотранспортної системи, ремонтуються котельні та мережі. Паралельно ведеться робота над розвитком розподіленої генерації — мобільних джерел енергії, здатних швидко забезпечити теплом і електрикою критичну інфраструктуру в разі аварій.
Втім, ризики залишаються значними. Голова “Нафтогазу” Сергій Корецький у коментарі The Washington Post попередив, що Росія може здійснити нову хвилю атак по енергетичних об’єктах саме напередодні зими. Тому головна мета держави — створити достатній резерв і готовність швидко відновлювати пошкоджене обладнання.
Серед основних труднощів майбутнього опалювального сезону експерти називають кілька ключових: зокрема, нестачу коштів у комунальних підприємств для модернізації старих тепломереж, можливі обстріли ТЕЦ, підстанцій і газових вузлів, різні рівні підготовки між регіонами — у деяких громадах ремонти затягнулися, а також потребу в постійних перевірках резервних джерел енергії, генераторів та систем оповіщення.
Своєю чергою Міністерство енергетики називають кілька сценаріїв проходження опалювального сезону — від оптимістичного до критичного.
“Говорити про те, що в нас будуть довготривалі відключення світла, зарано. Ми тримаємо ситуацію під контролем і робимо все, щоб цього уникнути. Але маємо досвід минулих років, коли ситуація могла змінюватися щодня”, — пояснила очільниця Міненерго Світлана Грінчук.
За її словами, усе залежить від результатів російських атак і швидкості відновлення пошкоджених об’єктів. У Міненерго готові до різних сценаріїв, але сподіваються, що спільними зусиллями вдасться уникнути найгіршого — тривалих відключень світла чи газу.
Щодо електроенергії, Грінчук нагадала, що Україна вже відновила більшість зруйнованих потужностей і має запас генераторів. Наприклад, у Чернігівській області, де після останніх обстрілів діють погодинні графіки відключення світла, фахівці щодня відновлюють об’єкти, щоб мінімізувати перебої.
Щодо газопостачання, у міністерстві також підготували плани дій на випадок надзвичайних ситуацій. Хоча графіки відключення газу ще не застосовувалися, напрацьовано алгоритми для швидкого реагування, якщо така потреба виникне.
Вікторія Чирва
Image by Thomas Breher from Pixabay