3 жовтня 2025 року. В Україні створюють Національну установу розвитку — «банк банків», який має стати ключовим інструментом відбудови економіки. Його місія — підтримати бізнес у найризикованіших сферах, залучити приватні інвестиції та запустити систему страхування воєнних ризиків.
Нова інституція створюється на базі Фонду розвитку підприємництва, добре відомого завдяки програмі «5-7-9%», але отримає значно ширший мандат. Її статус — державна спеціалізована інституція з функціями «банку банків», завданням якої стане відновлення та структурна трансформація економіки, що постраждала від війни.
Законодавчо діяльність нової інституції має регулювати законопроект №11238, який парламент розглядатиме у другому читанні. Документ підготував фінансовий комітет Верховної Ради, і він уже отримав одностайну підтримку депутатів на засіданні 30 вересня.
«Законопроєкт передбачає залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти, підтримку передусім малого та середнього підприємництва, яке опинилося у складних умовах, але має потенціал для відновлення та розвитку», – зазначає голова комітету та один зі співавторів проекту Данило Гетманцев.
Автори закону підкреслюють різницю між Фондом розвитку підприємництва та новим органом: якщо Фонд працював переважно з доступними кредитами, то НУР виступатиме фінансовим посередником між банками та бізнесом, надаючи кредити й гранти, компенсуючи відсотки й витрати за лізингом та страховими внесками. Головний акцент робиться на підтримку малого й середнього бізнесу, який у складних умовах війни зберігає потенціал розвитку, а також на допомогу підприємствам у прифронтових регіонах, релокованому бізнесу та компаніям внутрішньо переміщених осіб.
Ключова новація — запуск першої в Україні системи страхування воєнних ризиків для підприємців. Це дозволить компенсувати збитки бізнесу, що працює на прифронтових територіях. Оператором механізму виступить Експортно-кредитне агентство (ЕКА), яке отримає розширені повноваження: не лише страхування та перестрахування від воєнних і політичних ризиків, а й підтримку інвестицій у переробну промисловість та інфраструктурні проекти, необхідні для розвитку експорту.
ФОПи та компанії з прифронтових регіонів зможуть отримати компенсацію до 85% від вартості пошкодженого майна чи контракту, з лімітом у 10 млн грн для одного суб’єкта. Вартість послуги становитиме до 1% від суми збитку. Уряд очікує запустити механізм до кінця року.
Фінансуватиметься НУР із держбюджету, випуску ОВДП, іноземних цінних паперів та внесків міжнародних і приватних організацій. Контрольний пакет акцій (51%) належатиме державі. Регулятором виступить Національний банк, який зможе проводити інспекції та визначати рамки діяльності. Це відрізняє НУР від Фонду розвитку підприємництва, що підпорядковувався Міністерству фінансів.
Прикладом успішної моделі вважається Кредитна установа для відбудови (KfW), створена в Німеччині 1948 року як частина Плану Маршалла. Вона стала рушієм післявоєнного відновлення. Українська влада очікує, що НУР виконає аналогічну роль, поєднавши державні ресурси та приватний капітал для фінансування проектів, які критично потрібні економіці, але нецікаві ринковим гравцям.
«Національна установа розвитку стане не просто новою структурою, а необхідним елементом ефективного використання ресурсів і підтримки бізнесу там, де приватний капітал не спрацьовує», – підкреслює Данило Гетманцев. На його думку, саме НУР має стати українською відповіддю на післявоєнні виклики, як колись KfW стала опорою економічного дива Німеччини.