29 вересня 2025 року. За перші сім місяців року Антимонопольний комітет України виписав компаніям штрафів на 5,1 млрд грн. Такий обсяг у десятки разів перевищує торішні показники і став рекордним за весь час війни. Востаннє більше штрафів регулятор нарахував тільки у 2021 році – 7 млрд грн.
Важливо, що майже вся нинішня сума зосереджена у двох кейсах. Йдеться про фармацевтичних дистриб’юторів «БаДМ» та СП «Оптіма-Фарм, ЛТД», яким закидають узгоджені дії на ринку лікарських засобів. Їхні штрафи потягнули на 4,8 млрд грн. Решта випадків — це переважно змови під час тендерів і публічних закупівель: від будівельних робіт у регіонах до постачання медичного обладнання. У вересні, наприклад, одразу п’ять компаній — «Адітус імплант медікал», «Сантерс Трейд», «Медторг сервіс», «Акваріус груп» та «Нідел стрім» — отримали санкції на загальну суму майже 13 млн грн.
Бізнес сприймає такий підхід як надмірний тиск. Підприємці вказують на кілька системних проблем.
По-перше, у чинному законодавстві про захист економічної конкуренції надто широко виписане саме визначення порушення. Через це будь-які контакти між учасниками ринку можуть бути витлумачені як «змова». Це створює відчуття непередбачуваності: учасники ринку не знають, які саме дії можуть обернутися мільярдними санкціями.
По-друге, непрозорим залишається питання розміру штрафів. Закон дозволяє застосовувати до 10% від річного доходу, однак критерії, за якими обирається конкретна цифра, не розкриваються. Для бізнесу це означає ризик опинитися під максимально жорстким покаранням без зрозумілих підстав.
Ще одна претензія — недостатня відкритість рішень. Підприємці зазначають, що комітет не завжди публікує матеріали досліджень ринку, які лежать в основі його висновків. У результаті компанії не можуть зрозуміти логіку регулятора і не відчувають себе захищеними.
Не менш чутливою є й бюрократична сторона. Збір і передавання великих масивів даних на запити АМКУ вимагає значних ресурсів, що особливо складно під час війни. Хоча останніми роками регулятор став гнучкіше ставитися до строків відповідей, обсяг вимог залишається обтяжливим.
Додатково бізнес звертає увагу на те, що АМКУ не надто активно реагує на зростання державної частки в економіці. Це сприймається як вибірковість: приватний сектор карають жорстко, тоді як державні компанії залишаються поза фокусом.
Результатом недовіри є масові судові позови проти накладених штрафів. За даними АМКУ, станом на початок вересня фактично сплачено лише близько 40 млн грн — незначна частка від нарахованих 5,1 млрд. Решта суми оскаржується, і загальний обсяг таких справ перевищує 10 млрд грн.
Водночас Антимонопольний комітет своєї лінії не змінює. У відомстві наголошують: право на власне трактування норм — це не свавілля, а стандартна практика для конкурентного законодавства. У ЄС та Великій Британії регулятори також мають дискреційні повноваження, і саме на цьому побудована система контролю.
Крім того, у комітеті вважають, що чимало претензій бізнесу виникають через незнання можливостей правового захисту. Компанії не завжди використовують усі інструменти оскарження, передбачені законом, і тому сприймають рішення як непрозорі чи несправедливі.
Попри гострі конфлікти, підприємці пропонують конкретні кроки. Вони хочуть чіткішого переліку дій, які визнаються порушенням, та прозорої шкали штрафів — залежно від тяжкості проступку. Також звучить вимога, аби АМКУ публікував дослідження разом із рішеннями, що дало б компаніям розуміння логіки комітету.
Інша лінія дискусії стосується політичної незалежності. Бізнес вважає, що процедури призначення керівництва АМКУ потребують змін, аби гарантувати відсутність впливу з боку влади. Крім того, підприємці закликають регулятора активніше долучатися до боротьби з тіньовою економікою.
Вікторія Чирва
Image by Joachim Schnürle from Pixabay