26 вересня 2025 року. Закон про впровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку фактично зупинив імпорт цих культур. Профільні бізнес-асоціації та виробники б’ють на сполох та вимагають скасування закону.
Нагадаємо, на початку вересня в Україні набули чинності поправки до закону, якими запроваджено 10% мито на експорт сої та ріпаку. Ідея депутатів полягала в тому, щоб стимулювати внутрішню переробку олійних культур та збільшити надходження до бюджету. Планувалося, що трейдери сплачуватимуть збір, а виробники, які експортують власно вирощену продукцію – будуть від нього звільнені. Утім, на практиці механізм не запрацював: митниця не має інструментів для підтвердження походження зерна, тож фактично зупинила весь експорт.
Рішення стало результатом тривалих дискусій у парламенті. Ще влітку ініціатори закону переконували: мито допоможе відмовитися від експорту сировини та розвине внутрішню переробку, що збільшить валютні надходження щонайменше на $240 млн на рік. Крім того, за рахунок самого збору бюджет мав отримати ще близько $150 млн. Але навіть тоді бізнес попереджав, що без детально прописаного механізму звільнення виробників від мита будь-які декларації про вигоди перетворяться на пастку.
Так власне і сталося.
Уже 7 вересня стало відомо, що всі періодичні митні декларації анульовані. Це призвело до блокування близько пів мільйона тонн ріпаку та такої ж кількості сої. Фермери не готові сплачувати мито без гарантій повернення, а експортери відмовляються брати витрати на себе. Як наслідок — судна простоюють у портах, вагони забиті вантажем, а контракти з іноземними покупцями під загрозою зриву. Бізнес-асоціації попереджають: якщо рішення не буде знайдено найближчим часом, втрати обчислюватимуться мільйонами доларів.
Масштаби проблеми стають зрозумілими, якщо порівняти з торішніми результатами: у 2024 році Україна експортувала ріпаку на $1,8 млрд і сої на $1,3 млрд. Тепер же вся ця галузь фактично паралізована. За оцінками ринку, лише простій суден і вагонів коштує бізнесу від 5 до 10 млн доларів на тиждень, не враховуючи штрафи за зрив контрактів і втрату довіри покупців.
Реакція бізнесу була жорсткою. Європейська Бізнес Асоціація заявила, що нове мито створює серйозні перешкоди для розвитку агросектору та підриває довіру міжнародних партнерів. У своєму зверненні ЄБА наголосила: експортна діяльність фактично зупинилася, а механізм звільнення від мита не працює. Через це судна простоюють у портах, аграрії та експортери щодня зазнають збитків, а Україна втрачає валютні надходження. До того ж накопичення суден у портах створює додаткові безпекові ризики, роблячи портову інфраструктуру потенційними цілями для ворожих атак.
Свою позицію висловила і Американська торговельна палата. Там наголосили, що правка про мито була включена до закону з порушенням принципів стабільності податкового законодавства, суперечить євроінтеграційному курсу України та Угоді про асоціацію з ЄС.
За оцінками АТП, збитки бізнесу вже сягнули від 5 до 10 мільйонів доларів через простій щонайменше дев’яти суден у чорноморських портах. Палата закликала уряд якнайшвидше винести до парламенту ініціативу про скасування мита, щоб уникнути подальших втрат і зберегти довіру інвесторів.
Фермери ж не виключають судових позовів проти митниці. Частина компаній уже готує документи, вимагаючи повернути кошти, які вони змушені були сплатити. У галузі панує переконання, що закон ухвалили поспіхом, без належної оцінки наслідків.
Експерти також наголошують, що нове мито ставить Україну у складну міжнародно-правову ситуацію. Експортні обмеження прямо суперечать статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС, яка забороняє запроваджувати будь-які нові постійні мита.
Формально український парламент назвав їх тимчасовими, але визначив термін у десять років, що фактично робить їх постійними. Це не лише підриває євроінтеграційні зобов’язання, а й створює ризик порушення принципів Світової організації торгівлі, які передбачають передбачуваність та прозорість торговельної політики. Односторонні рішення Києва можуть обернутися для країни торговельними суперечками, ускладнити доступ українських товарів на ринки ЄС і підірвати репутацію України як надійного партнера.
Ситуацію ускладнює й зовнішня конкуренція. Українські експортери сої цього сезону будуть змушені змагатися на європейському ринку з американськими постачальниками, чиї обсяги після введення мит Китаєм спрямовуються до ЄС. По ріпаку та продуктах його переробки головним конкурентом стане Канада, яка втратила китайський ринок і тепер активно шукає нові напрями збуту. У таких умовах будь-які внутрішні бар’єри ще більше знижують конкурентоспроможність українських аграріїв.
У Міністерстві економіки намагаються знайти вихід. Спільно з асоціаціями готуються поправки до закону, які визначать критерії «власно вирощеної продукції» та порядок відшкодування сплаченого мита.
Але навіть за оптимістичного сценарію Верховна Рада зможе розглянути їх не раніше жовтня, а реальні зміни набудуть чинності у листопаді. Це означає, що у вересні-жовтні бізнес працюватиме «всліпу», без гарантій повернення коштів.
Урядовці визнають, що проблема виникла через відсутність підготовлених механізмів. Хоча ініціатори закону переконують, що їхньою метою було підтримати переробку всередині країни та збільшити валютні надходження, в реальності експорт сої та ріпаку паралізовано, а кожен день затримки означає нові збитки. Якщо ситуація не буде врегульована найближчим часом, наслідки відчують не лише аграрії, а й уся економіка країни.