19 вересня 2025 року. У Верховній Раді планують розглянути законопроект, який перетворює цифрові платформи на податкових агентів і вводить нові правила для самозайнятих: або працювати «в білу» зі спеціальним рахунком і пільговою ставкою, або сплачувати підвищені податки й ризикувати штрафами. В разі ухвалення документу з 2026 року українці, які заробляють через інтернет — від репетиторів і водіїв до продавців на маркетплейсах, — вперше відчують на собі повний податковий контроль.
Ініціатори законопроекти наголошують, що йдеться не просто про чергову поправку до Податкового кодексу, але про інтеграцію України у світову систему автоматичного обміну податковою інформацією, яку вже застосовують ЄС і ОЕСР.
Законопроект пропонує доповнити Податковий кодекс статтею 347 «Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи». Платформи — від маркетплейсів і сервісів оренди до бірж фрілансу — стають податковими агентами. Вони зобов’язані ідентифікувати своїх користувачів-продавців, а щороку до 31 січня подавати до ДПС звіт про їхні доходи. Це стосуватиметься і резидентів України, і іноземців, які працюють тут через цифрові сервіси. Податкова отримає фактично повну картину грошових потоків у цьому сегменті й зможе відслідковувати, хто й скільки заробив.
Для самозайнятих, які досі могли спокійно підробляти на платформах OLX, Prom, Upwork чи Airbnb, все стає серйозніше. Законопроєкт вводить спеціальний режим: відкрій окремий банківський рахунок, використовуй його тільки для операцій через платформу — і зможеш платити пільгову ставку. В одних версіях документа йдеться про 5% ПДФО, в інших — про 10% (5% податку і 5% військового збору). Але є й зворотний бік: якщо рахунку немає або умови не виконуються, податкова ставка різко зростає до 18% чи навіть 23%. І це — з усього доходу, без вирахування витрат на пальне, комісій чи закупівлю товарів.
Скористатися пільговою ставкою мають право не всі. Є кілька жорстких умов: не бути самозайнятою особою у теперішньому сенсі Податкового кодексу, не мати найманих працівників, не торгувати підакцизними товарами й не перевищувати річний дохід у 834 мінімальні зарплати (це близько 6,7 мільйона гривень). Якщо ці критерії виконано, продавець отримує шанс працювати «в білу» на вигідних умовах. Для дрібних продавців передбачено пом’якшення: якщо за рік було не більше трьох угод на суму до 2000 євро, можна обійтися без окремого рахунку й користуватися звичайною карткою.
Окремо врегульовано питання банківського контролю. Законопроєкт вносить зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність», які дозволяють ДПС отримувати від банків дані про рух коштів на спеціальних рахунках підзвітних продавців. Формально це зроблено для боротьби зі зловживаннями пільговим режимом, але правозахисники вже попереджають: фактично держава отримує прямий доступ до фінансових даних громадян. Щоправда, заборонено передавати ці відомості іншим органам — тільки для податкових цілей.
Для держави нова модель виглядає привабливо. Уряд уже заклав у проект бюджету на 2026 рік 41 мільярд гривень доходів від оподаткування цифрових заробітків. Це гроші, які раніше губилися в тіні — від репетиторів і водіїв Uklon до майстрів на Prom і орендодавців квартир через Airbnb. Фактично йдеться про легалізацію величезного сегмента економіки. Для самих платників податків це означає кінець «сірої зони»: або граєш за новими правилами, або ризикуєш високими ставками й штрафами.
Запроваджуватися ці зміни почнуть з 1 січня 2026 року. Платформи мають стати на облік у ДПС до квітня того ж року, а перший звітний період триватиме до кінця 2026-го. У 2027 році вони вже повинні будуть відзвітувати про всі доходи користувачів. Тобто часу на адаптацію небагато.
Законопроєкт №14025 одразу викликав дискусію.
Його прихильники наголошують: це крок до цивілізованої податкової системи й наближення України до європейських стандартів. Критики ж вказують на ризики: додаткові бар’єри для малого бізнесу, відсутність урахування витрат і надмірний контроль з боку держави.
Так чи інакше, українцям, які звикли підробляти в інтернеті, доведеться зробити вибір: офіційно вийти з тіні та сплачувати податки чи ризикувати високими ставками та привертати увагу податкової.
Вікторія Чирва
Image by Alltechbuzz_net from Pixabay