15 вересня. Від сьогодні в Україні починають діяти зміни до Положення про реєстрацію колекторських компаній, затверджені постановою Правління Національного банку. Документ суттєво деталізує правила входу та перебування на ринку, аби зробити його прозорішим і безпечнішим як для кредиторів, так і для позичальників.
В Україні діяльність колекторів регулюється кількома законами. Зокрема, Закон №1349-IX, відомий як «колекторський закон», який спрямований на захист боржників під час врегулювання простроченої заборгованості, а також Закон №1734-VIII «Про споживче кредитування», який визначає коло установ та осіб, що мають право займатися стягненням боргів за споживчими кредитами. Формально нагляд за такими компаніями здійснює Національний банк, проте кількість скарг на їхню діяльність і надалі обчислюється тисячами. Саме тому НБУ періодично посилює контроль над ринком.
Ключова новація останнього положення — розширення переліку ознак небездоганної ділової репутації. Якщо раніше йшлося переважно про наявність судимостей чи фактів банкрутства, то тепер під сумнів може ставитися будь-яка компанія чи її власник, причетні до фінансових зловживань, конфлікту інтересів, порушення корпоративного управління або використання непрозорих схем.
Це означає, що у фокусі не лише «чиста біографія» окремих менеджерів, а й походження капіталу, дотримання етичних норм у роботі та прозорість усієї структури власності. Для багатьох гравців ринку це стане серйозним випробуванням: навіть якщо формально порушень не було, репутаційні плями можуть стати причиною відмови у реєстрації.
Другою важливою зміною є уточнення відомостей, що вносяться до реєстру колекторських компаній. НБУ тепер вимагатиме більш детальної інформації про керівників і кінцевих бенефіціарів, структуру власності, наявність пов’язаних осіб та джерела походження коштів.
Це робиться для того, щоб виключити з ринку компанії, які маскують реальних власників або приховують афілійованих осіб, здатних впливати на політику компанії неформально. Такий підхід має на меті унеможливити «сіру» присутність сумнівних фігурантів, зокрема осіб, які вже помічені в порушеннях на інших сегментах фінансового ринку.
Не менш значущим є й оновлення форм документів, які подаються для набуття статусу колекторської компанії. Тепер заявники мають заповнювати анкети з більш докладним описом бізнес-моделі та планів діяльності. Якщо у процесі перевірки виявиться будь-яка ознака небездоганної ділової репутації, компанія зобов’язана подати окрему анкету з бізнес-намірів, пояснити свою позицію і показати, як вона збирається працювати відповідно до закону. Тобто формальний пакет документів перетворюється на інструмент додаткового відсіву: ті, хто має «темні плями», більше не зможуть пройти процедуру за інерцією.
Особливої уваги заслуговує вимога, що протягом шести місяців усі вже зареєстровані компанії повинні провести внутрішню перевірку власників та керівників і письмово запевнити НБУ у їхній відповідності новим критеріям. Це не проста декларація: компанія бере на себе відповідальність за повноту та достовірність даних. Якщо пізніше з’ясується, що інформація була сфальсифікована або неповна, ризики для компанії — аж до виключення з реєстру. Таким чином, регулятор перекладає частину контролю на самих учасників ринку, змушуючи їх бути максимально відкритими.
У підсумку ці зміни формують подвійний бар’єр: на вході на ринок колекторів не пустять компанії з непрозорою структурою чи сумнівними бенефіціарами, а для тих, хто вже працює, встановлюється новий рівень відповідальності й контрольних процедур. Це відповідає логіці останніх років: Нацбанк системно намагається вивести з тіні сегменти фінансового ринку, які традиційно асоціювалися з ризиком, скандалами та зловживаннями.
Проте регуляторні новації варто розглядати не у відриві від реальності, а в прямому зв’язку з тим, як сьогодні працює ринок. Адже паралельно з новими нормами виникають і нові форми тиску на боржників, які пояснюють, чому без таких змін не обійтися.
Так, у 2025 році колекторські компанії суттєво вдосконалили свої інструменти впливу. Одним із найпомітніших трендів стало використання штучного інтелекту для комунікації. Це вже не просто автоматичні дзвінки чи шаблонні SMS, а персоналізовані повідомлення у месенджерах, створені алгоритмами, які аналізують поведінку боржника і підбирають саме ті формулювання, що можуть викликати найбільший психологічний тиск. Така технологічна «надбудова» робить пересічній людині все складніше відрізнити автоматичне повідомлення від справжньої живої комунікації.
Другий поширений метод — соціальний тиск. Колектори не обмежуються прямим контактом з боржником і активно виходять на його близьке оточення: телефонують друзям, родичам, колегам, іноді навіть розсилають повідомлення у робочі чати чи публікують інформацію у соціальних мережах. Мета — створити атмосферу сорому й примусу, де боржник відчуває себе ізольованим і змушеним діяти. Подібні практики прямо порушують законодавство, однак саме вони найчастіше стають предметом скарг і юридичних спорів.
Також має місце практика надсилання псевдоюридичних листів. У 2025 році почастішали випадки, коли колектори імітують документи судових органів, використовуючи їхні логотипи і стиль оформлення. Такі «листи» часто містять погрози судового розгляду чи примусового стягнення, хоча насправді не мають жодної юридичної сили. Розрахунок робиться на те, що боржник злякається й почне діяти поспіхом, не перевіряючи достовірність документа.
Ще одна поширена схема — зміна умов кредитного договору без відома позичальника. Деякі фінансові компанії в односторонньому порядку збільшують штрафи або коригують графік платежів, ускладнюючи ситуацію і фактично заганяючи людину у нове коло боргів.
На тлі таких практик нові вимоги НБУ виглядають логічним кроком. Вони покликані не лише «підчистити» ринок від відверто недоброчесних гравців, а й створити систему, де будь-яка компанія змушена підтверджувати прозорість та доброчесність документально, ризикуючи всім бізнесом у разі викриття маніпуляцій. А для самих боржників ключовим залишається знати свої права: вимагати офіційні документи, фіксувати всі випадки тиску, зберігати повідомлення і в разі потреби звертатися до юристів та Національного банку.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay